Рецептивна природа романтичного еросу як духовно-естетичного феномена у творчості лейкістів та романтиків харківської школи. Поетичні коди еросу, що функціонували у художніх світах українських та англійських романтиків, трактування романтичного еросу.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКАНауковий керівник доктор філологічних наук, професор Бовсунівська Тетяна Володимирівна, професор кафедри зарубіжної літератури Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Громяк Роман Теодорович, завідувач кафедри теорії літератури і порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка; кандидат філологічних наук Арендаренко Ірина Володимирівна, науковий співробітник відділу компаративістики Інституту літератури ім. Захист відбудеться «16» травня 2008 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.15 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Однією з площин такої рецепції є ерос, який ми пропонуємо розглянути на основі текстів лейкістів та романтиків харківської школи. У дисертації здійснено спробу декодування романтичного еросу як поетично втіленого варіанту сакрального еросу, що має посприяти уточненню загальної картини романтизму, його світоглядних засад, увиразнити параметри ідентифікації саме українського романтизму, зокрема у його концепції ліричного героя-шукача любові, романтичної туги, любовного страждання тощо. Дослідження даного світоглядного аспекту романтизму засвідчило ієрархізованість форм сакрального сприйняття, складну структуризацію сакрального у світоглядній картині як західного, так і українського романтизму, яка мотивується традицією християнського тлумачення еросу. Предмет дослідження - романтичний ерос, феноменологія та рівні його художнього втілення, джерела та форми виявлення якого досліджуються за текстами поезії лейкістів та харківської школи романтиків. Західне літературознавство має значний доробок у дослідженні феномена любові у творах англійських поетів-романтиків, у той час, як у вітчизняній науці аналіз феноменології романтичного еросу як явища, притаманного світовідчуттю українських поетів-романтиків здійснювався спорадично Т.Перший підрозділ - «Філософське тлумачення феномена любові: послідовна зміна світоглядних парадигм», презентує генеалогію осмислення еросу у європейській філософській думці. Любов настільки широко тлумачилась у добу середньовіччя, що навіть таїнства християнські змальовувались за допомогою «любові» та похідних від неї понять. У третьому підрозділі - «Поетичні стратегії втілення еросу в поезії лейкістів та харківської школи романтиків», зазначається, що домінування християнського світогляду вмотивувало сакралізацію процесу творення поезії. У другому розділі - «Інваріантні структури романтичного еросу та специфіка їх художнього формовтілення у поезії лейкістів та харківської школи романтиків» - на ґрунті новітніх філософських підходів до визначення інваріантних складових еросу, визначається система поетик цього феномена у межах його образного поля у романтичній ліриці. Наступні поетики (поетика стихій, поетика божественного / демонічного, поетика смерті / хвороби / рани / сліз, поетика сну / марення / божевілля / спяніння, поетика таємниці / чудесного, поетика мандрів / пошуків) на образно-символічному рівні презентують внутрішньосистемні мотивні сплетіння, які, на матеріалі творчості лейкістів та романтиків харківської школи, виявляють спільні та поглиблюють відмінні риси у потрактуванні того чи іншого образу / мотиву.