Феномен віртуальної музеалізації як засіб актуалізації культурного надбання та його роль у системі комунікативної діяльності інституціонального та позаінституціонального спрямувань в умовах інформаційного суспільства. Збереження культурного надбання.
Аннотация к работе
Феноменологія музеалізованого віртуального просторуОписано специфіку розвитку процесу музеалізації в просторі віртуальної реальності. Активний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій зумовив розширення простору людської діяльності на створений комп’ютерними засобами кіберпростір або простір віртуальної реальності, який в останні десятиліття, завдяки поширенню інтернет-технологій, поступово набуває глобальності, охоплюючи основні сфери людської діяльності. У зв’язку з тим, що діяльність у кіберпросторі передбачає організацію специфічного типу взаємодії між різнорідними обєктами, які функціонують на різних ієрархічних рівнях: обєктами константного рівня (обєктивної реальності) і похідними обєктами віртуального рівня (віртуальної реальності), та специфічні відношення між ними - породження та інтерактивності [4, с. У зв’язку з поширенням та зростанням ролі інформаційно-комунікаційних технологій виникла необхідність розширення відповідного процесу музеалізації на кіберпростір, який надає додаткових засобів збереження та передачі інформації про матеріальні музеалії під час реалізації основних стадій процесу музеалізації - музейного виробництва й музейного споживання, та переосмислення визначення музеалій, зокрема в результаті набуття нового сенсу поняттям «культурне надбання» [3]. Так, для музейних закладів доступні ефективні засоби для збереження інформації про музеалії (бази даних, банки мультимедійної інформації) та засоби її передачі - синтезованої в різнопланові віртуальні обєкти, реалізованої у віртуальних експозиціях та виставках (від простого електронного аналогу реальної експозиції до складної інтерактивної системи), електронних публікацій, різноманітних електронних комунікативних практик, предметом яких є музеалії, а учасниками - музейні співробітники та різні категорії музейної аудиторії, для котрих може бути забезпечена цільова адаптація інформації (відповідно до вікового, фахового розподілу, фізичних можливостей тощо).