Визначення методологічного потенціалу феноменологічного аналізу культурних феноменів для активізації сучасних технологій культурологічного дослідження. Аналіз перспектив використання теоретико-методологічного апарату дескриптивної феноменології Гуссерля.
Аннотация к работе
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтвМета роботи полягає у розкритті методологічного потенціалу феноменологічного аналізу культурних феноменів для активізації пошуку сучасних технологій культурологічного дослідження. Концептуальним методологічним ядром дослідження є компаративний аналіз теоретико-методологічного інструментарію феноменологічного аналізу, що дозволяє зясувати загальне та особливе його модифікацій, а також виявити особливості їх використання в культурології. Наукова новизна роботи полягає в осмисленні феноменологічного аналізу в ракурсі культурологічних проблем. Розкрити перспективи використання теоретико-методологічного апарату дескриптивної й трансцендентної феноменології Е. Проведений аналіз показав широкий теоретико-методологічний діапазон феноменологічних концепцій, розкритий їх потенціал для культурологічних досліджень.Саме ця парадигма стає головним утворюючим елементом його феноменології - науки про сутності, яка має справу з чистими сутностями, а не з реальними речами, фактами та відомостями. Гуссерль вважав за краще йменувати, інтенціональною феноменологією або дескриптивною (описовою) психологією, яка, на відміну від психології класичної, виступає «не як наука про факти, але як наука про сутності (як наука “ейдетична”), як наука, яка має намір констатувати виключно “пізнання сутності”» [3, 20-21]. Гуссерля цікавить не сам по собі обєкт, на який спрямована свідомість, а ті інтенціональні акти свідомості, в яких конституюється цей обєкт. Наприклад, якщо я дивлюся на памятник, то складовою частиною акта свідомості буде не тільки спостереження, а й зміст цього спостереження, тобто сам памятник, причому не в якості фізичного обєкта, а в якості обєкта інтенціонального, феномена моєї свідомості. В результаті наповнення обєкта змістом виникає акт, який Гуссерль назвав змішаним.Проведений аналіз показав широкий теоретико-методологічний діапазон феноменологічних концепцій - від дескриптивної феноменології Е. Гуссерль змінив термінологію, що була наведена у роботі «Ідеї чистої феноменології та феноменологічної філософії»: замість термінів ноеза й ноема він вживає їх латинські еквіваленти: cogito й cogitatum. Відповідно до Лейбніца, сігнітівним називається мислення, яке має спгаву зі знаками, а не з пцедметами. що ними позначаються. Гуссерля, що означає - споглядання сутності. Монада (грец. monas - одиниця, неподільне, проста сутність) - термін запозичений з філософії Лей-бніця; в феноменології Гуссерля він означає субєкт як конкретну цілісність (духовний атом), незалежний від інших субєктів.