Екзистенціалізм як художній і літературний напрям. Існування теми особистості у творчості буковинської письменниці Марії Матіос. Аналіз новел із сімейної саги "Майже ніколи не навпаки". Позначення життя головної героїні Петруні у романі певним абсурдом.
Аннотация к работе
Реферат На тему Феноменологічна рецепція духовної кризи у романі Марії Матіос «Майже ніколи не навпаки» Тетяна Дриженко (Луганський націанальний університет імені Тараса Шевченка) Криза цивілізації, несталість у суспільстві після Першої світової війни стали благодатним ґрунтом для виникнення нової філософської течії - екзистенціалізму, яка на перший план висунула ідею унікальності людського буття. На перший погляд, вона була безперспективною, та у другій половині XX ст. набуває поширення, широкого розголосу у працях Ж.-П.Сартра, М.Гайдеггера, К. Ясперса, А.Камю та інших. Ж-П.Сартр зазначає, що «ці види об’єднує те, що існування передує сутності, потрібно виходити із суб’єкту»[7] Екзистенціалістів цікавить конкретна людина зокрема. В.Домонтович, В.Підмогильний, В.Винниченко, так і в сучасному письменстві, зокрема у творчості буковинської письменниці Марії Матіос. У романі змальовано життя трьох гуцульських родин - Чев’юків, Варварчуків та Кейванів, які протягом всього твору взаємодіють.