Суспільні процеси формування жінки як політичного лідера. Діяльність жіночих політичних організацій в умовах сучасного етапу державотворення й утвердження незалежності в Україні. Стилі жіночого лідерства у політиці й психологічні особливості жінки-лідера.
Аннотация к работе
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукРобота виконана в Одеській національній юридичній академії Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: Кормич Людмила Іванівна, доктор історичних наук, професор, Одеська національна юридична академія, директор інституту адвокатури і муніципального управління. Захист відбудеться "27" вересня 2002 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.41.086.02 в Одеській національній юридичній академії за адресою: 65009, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, м.Під політичним лідерством розуміється реальна влада авторитетних людей у здійсненні легітимного впливу на суспільство, що добровільно віддає їм частину своїх політичних повноважень і прав. У сучасних умовах вже як аксіоматичний сприймається процес емансипації жінки, неодмінний фактор становлення й реалізації її особистості. В умовах становлення незалежної української держави відбуваються зміни у науковому світосприйнятті, в тому числі й стосовно дослідження ролі й діяльності жінки як лідера у сучасному політичному житті. З часу проголошення державної незалежності України проблеми участі жінок у політиці, жіночого політичного лідерства в Україні стали темою чисельних наукових дискусій, конференцій, семінарів, окремих соціологічних досліджень. У звязку з цим жіночі політичні обєднання розглядаються як інститути громадсько-політичної діяльності, як джерело політичної активності жінок, яка спрямована на захист їхніх прав та реалізацію статутних завдань, на посилення ролі жінок у демократизації суспільства (Л.Тард та інші, вкладаючи, щоправда, неоднаковий зміст у це поняття, але сходячись у тому, що лідерство являє собою своєрідну соціально-історичну потребу людей в організації їхньої діяльності. Суттон): необхідність для жінки демонструвати більшу компетентність, ніж чоловіки, щоб зайняти керівну посаду; Джорстад) традиційно пояснювали жіноче лідерство як прояв неповноцінності жінок, що заздрять чоловікам. Відзначаючи характер та ступінь інтенсивності наукових досліджень ролі жінки в різні періоди історії України, слід визнати, що період Київської Русі був найбільш ґрунтовно опрацьований в історичній науці. У 90-х роках проблеми участі жінок у політиці в Україні стали темою численних наукових дискусій, конференцій, семінарів.У висновках дисертації стверджується, що: ? Особливості розвитку жіночого політичного руху певної країни визначаються потенціалом соціокультурного середовища суспільства, характером його політичної системи, специфікою історичного розвитку країни, ступенем реалізації соціальних перетворень, здатністю наукового осмислення їх. ? Активність політичних жіночих організацій, динаміка їх розвитку під тиском життєвих реалій сприяють вдосконаленню законодавства та правових механізмів, забезпечують поліпшення становища жінок, утверджують гендерну рівноправність в суспільстві. ? Суспільство, яке в своєму політичному розвитку протягом багатьох століть базувалося на деспотії й тиранії, не готове оцінити жінку-політика і її місце у суспільстві, тим більше політичного лідера. ? В умовах ще реально існуючої широкої політизації суспільства нагальною залишається розробка програм посилення змістовності політичних аспектів діяльності жіночих політичних організацій як ланки, що звязує політичні структури і самих політиків з жіночим населенням, а також набуття жіночими організаціями здатності акумулювати, бути каталізатором і обєднувати політичну волю жінок, спрямовувати волю та емоції у конструктивне демократичне, гуманне русло, формувати політичну культуру.