Cуспільно-політичні передумови, які вплинули на формування українознавчого світогляду А.Ю. Кримського. Його підходи щодо національного питання та формування національної ідеї. Сутність орієнтальних поглядів А. Кримського крізь призму українознавства.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукАктуальність теми дослідження обумовлена необхідністю глибокого і всебічного вивчення діяльності та багатогранного творчого доробку діячів української науки і культури, які своєю самовідданою працею сприяли збереженню самобутності українського народу. Яскравою постаттю серед плеяди українських науковців особливо вирізняється Агатангел Юхимович Кримський, один із видатних вчених світу, за походженням - кримський татарин, що стояв біля витоків формування Української Академії наук і все своє життя присвятив науці; людина, яка знала понад шістдесят мов, і всі діалектні особливості української мови. Він належить до блискучої плеяди подвижників української науки і культури другої половини ХІХ - початку ХХ ст., діяльність і творчість якого стали невідємною складовою частиною українського сходознавства, славістики, літератури, фольклору, історії, етнографії, культури. Кримський здійснив вагомий внесок у розвиток української науки, пройшов довгий і важкий шлях Великого Українця, хоча й не був українцем по крові. Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена, насамперед, тим, що значна роль у дослідженні феномена "мови", зокрема, української, без сумніву, належить А. Кримському.У першому розділі "Феномен мови як предмет теоретико-методологічних досліджень та джерельна база", який складається з двох підрозділів, в них проаналізовано історіографію проблеми та джерельну базу дослідження, розглянуто ступінь її наукової розробки, розкрито теоретико-методологічні аспекти наукового аналізу феномена мови у науковій спадщині А. Кримського. Кримського складають, без сумнівно, епоху в смислі вироблення наукової термінології і мови: він перший українець, який мав можливість підійти впритул до східних джерел і став викладати матеріал рідною мовою; небезкорисні виявляються його праці для нас, оскільки аналогічних спільних оглядів у Росії майже немає". Кримського розпочалося уже після його смерті, у 60-х - на початку 70-х років і було повязане з його столітнім ювілеєм. Кримський, навпаки, вважав, що старокиївський говір - прямий предок української мови, бо він вміщує "величезну частину" українських мовних особливостей. Кримський полюбив українську землю, український народ і особливо українську мову (хоча по крові не був українцем).