Поняття сутності та головний зміст трансгресій модерну в контексті концепції розвитку, їх прояв в суб’єктивній сфері суспільства. Характер основних соціальних інститутів і процесів: держави, транснаціональних корпорацій, глобалізму, модернізації.
Аннотация к работе
Феномен трансгресій модерну: соціально-філософський аналізКолишня європейська історія і представлення про неї носили лінійний характер: одна культура (формація, цивілізація і т. ін.) змінювала іншу після більш-менш тривалого перехідного періоду, під час якого основа нової культури підкоряла собі передумови старих. Представлення («проект») про майбутнє носило однозначний універсальний характер і атрибутувалося не просто всьому суспільству, але людству - граничній соціальній цілісності. Відповідно, менш, ніж за 20 років, світовому співтовариству пропонувалися різні моделі соціального розвитку: (пан) ліберальна, багатополюсна, деліберативної демократії, секюрітарної демократії і т. ін., включаючи концепції американської гегемонії й сутички цивілізацій. І найімовірніше саме цей кругообіг постсучасного вічного повернення (коли соціокультурні форми, що вже мали місце в історії, зявляються знову в контексті техногенного суспільства і глобалізації) являє собою справжній «кінець історії», а не панлібералізм Ф. Фукуями. Бланшо говорить про трансгресивну текстуальність, що грає знаками соціальності поза самою соціальністю.У першому підрозділі «Технології і спонтанність» виокремлюються дві ці групи соціальних факторів, повязані з моментами стабільності і мінливості в суспільстві, й обґрунтовується їх соціально-онтологічний характер, звязаний з тим, що вони належать до сутнісних сил усякого суспільства. Технології і, відповідно, раціоналізація переважають в індустріальних і постіндустріальних суспільствах, де люди підкоряються абстрактним (неочевидним) правилам. У другому підрозділі «Життєорієнтована» культура» ставиться завдання зясувати основні риси культури, максимально несумісної з раціоналізацією. Формальна раціональність (раціоналізація), духовність і тілесність характеризуються різним співвідношенням у них знака («привілейованого означаючого») і чуттєвості. У третьому розділі «Раціоналізація і тілесність» аналізується тілесна форма трансгресії раціональності чуттєвістю.У дисертації представлені теоретичне узагальнення і рішення наукової проблеми сутності феномену соціальних трансгресій модерну і його ролі і місця в постсучасній соціально-історичній ситуації. Вирішення цієї проблеми насамперед зажадало зясування сутності (будь-яких) трансгресій. Це дослідження здійснювалося шляхом зіставлення процесу трансгресій з механізмом зняття (die Aufhebung). За допомогою зняття здійснюється розвиток: деяка стадія процесу перестає існувати, переходячи у вищу стадію того ж процесу. У дисертації встановлено, що трансгресії модерну являють собою редукцію парадигм модерну за допомогою елімінації заключних фрагментів, що містять однозначне й універсальне уявлення про майбутнє, атрибутуєме всьому суспільству (граничної соціальної цілісності), внаслідок чого майбутнє зявляється як поліваріантне, відкрите.