Сутність, природа, умови та форми прояву тероризму як виду соціального конфлікту в умовах глобалізації. Види тероризму та їх класифікація. Фактори, що обумовлюють ескалацію терористичної діяльності, її зв"язок з новими інформаційними технологіями.
Аннотация к работе
Донецький національний університет Феномен тероризму в контексті глобалізаційних процесів (соціально-філософський аналіз)Робота виконана на кафедрі філософії, соціально-політичних та правових наук Словянського державного педагогічного університету. Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Додонов Роман Олександрович, Донецький національний технічний університет, завідувач кафедри філософії. Захист дисертації відбудеться “03” жовтня 2008 року о 1500 годині на зсіданні спеціалізованої вченої ради К.11.051.06 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного університету міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м.Тема “тероризму”, зазвичай, виникає у звязку з наявністю всеохоплюючої кризи світового суспільства, формою вияву якої є багатоманітні насильницькі дії, найжахливішими з яких і є тероризм. Тероризм викликав і викликає до себе складне, дуже часто суперечливе ставлення: те, що для одних є тероризмом, для інших - формами боротьби за свободу та власні права; більше того окремі політичні, націоналістичні, релігійні організації радикально-екстремістської спрямованості вважають припустимим використання насильницьких методів для досягнення своїх цілей. Існують десятки визначень тероризму, але не існує універсального визначення понять тероризм і похідних від нього видів. Багато дослідників розглядають тероризм як форму політичної боротьби, як особливий вид війни, розглядають спільні та відмінні риси між “класичною” війною та тероризмом (Дж.Штерн, Х.Мюнклер “Тероризм сьогодні”, А.Трайнін “Тероризм як метод підготовки та провокації війн”, М.Требін “Війна без армій і кордонів”, Б.Хоффман “Тероризм - погляд з середини”, В.Шестаков “Терор - світова війна”, А.Яцько “Тероризм як форма політичної боротьби”, А.Морозов “Психологічна війна” тощо). Найбільш детально на сьогоднішній день тероризм розробляється в юридичній літературі, де підкреслюється необхідність дослідження тероризму як специфічного виду злочину, і виводиться на перше місце система покарання за цей злочин (В.Петрищев “Замітки про тероризм”, Ю.Антонян “Тероризм: кримінологічне і кримінально-правове дослідження”, Є.Ляхов “Тероризм та міждержавні відносини”, В.Ємельянов “Тероризм і злочини з ознаками тероризування” тощо).Якщо феномен власне тероризму є надзвичайно складним явищем, що зачіпає майже всі сфери соціально-політичного життя суспільства, то міжнародний тероризм підсилюється залученням міжнародного елементу і впливає вже на всю систему міжнародних відносин в цілому. В дисертації визначені такі основні типи тероризму: 1) за сферою дії: внутрішньодержавний і транснаціональний (міжнародний); 2) з точки зору ставлення субєктів до державної влади: державний терор і недержавний тероризм; 3) з точки зору ідентичності субєктів терористичної діяльності: етнічний (національний) і релігійний; 4) з точки зору політичної орієнтації: лівий і правий тероризм; 5) за способом впливу на обєкт: демонстративний та інструментальний; 6) за засобами, що використовуються під час терористичних актів: тероризм з використанням звичайних засобів знищення і тероризм з використанням зброї масового знищення; 7) за середовищем протікання терористичних актів: наземний, морський, повітряний, космічний і компютерний тероризм. Перший підрозділ другого розділу - “Тероризм як прояв соціального конфлікту” присвячений дослідженню яскраво вираженої специфіки феномена тероризму, що дозволяє розглядати його як особливий, відмінний від інших, вид соціального конфлікту. Боротьбу з тероризмом не можна ділити на пріоритетні та другорядні напрямки, її треба проводити по всіх лініях прояву даного явища: по-перше, політичні, соціальні й культурні перетворення, що знімають підстави для радикалізації суспільства та звернення до тероризму, по-друге, пошук і усунення глибинних причин виникнення та розповсюдження тероризму; по-третє, жорстка протидія спробам надати боротьбі з тероризмом національне, релігійне чи ідеологічне забарвлення; по-четверте, виховання освіченої, високоморальної, свідомої особистості в дусі поваги до загальнолюдських цінностей і моральних норм, адже всі проблеми в цілому, в тому числі і проблеми тероризму в усіх його проявах зароджуються у глибинах свідомості, підсвідомості людини, визначаються та спрямовуються мисленням і ступінню його конструктивності чи деструктивності. Доведено, що: по-перше, тероризм нерозривно повязаний з жагою до влади; по-друге, на розвиток тероризму впливають особливості сучасного індустріального суспільства; по-третє, ескалацію тероризму обумовлює підвищена вразливість сучасних складних механізмів господарювання; по-четверте, вибухи тероризму є здебільшого проявами стихійних протестів проти суспільства споживання; по-пяте, тероризм є різновидом соціального неврозу, розповсюдженого в сучасному світі.