Дослідження нагальних потреб українського суспільства. Аналіз трансформації в історії філософії місця і ролі соціального суб’єкта. Розробка концепції інтерсуб’єктивності. Відродження самосвідомого суб’єкта суспільної життєдіяльності й культури в Україні.
Аннотация к работе
Львівський торговельно-економічний університетСпроба опису людини за допомогою запровадження абстрактно-теоретичної конструкції субєкта повязувалась із виявленням стійких культурно-антропологічних і особистісних якостей людини, схоплених у їх суспільно-історичній та культурній мінливості. Іншим аспектом картезіанської моделі субєкта була віра та установка на максимально прозорий, в найтонших деталях сцієнтистськи вивірений і облаштований світ, галілеївська природа, де речі існують відокремлено і незалежно від людини, де природа розуміється деперсоналізовано. Спонукальними мотивами діяльності субєкта (в пізнанні і практичній діяльності) були: «невгамовна жага безкорисного пізнання природи у всій її вичерпній повноті; щира віра в те, що користувачі добутих ними знань будуть лише носії високих моральних якостей; переконання, що використання наукових знань «на благо» ніколи не приведе до глобальних негативних наслідків, якщо воно буде використовуватись високоморальним користувачем» [3, с. Через упровадження мудрості людини, як такої, що вибудовує себе в обмежуючих персональну хтивість соціальних звязках, постає розумний субєкт, який не протиставляє себе обєкту, а досягає «тотожності субєктивності поняття з його обєктивністю» [1, с. Нова модель соціального субєкта базується на низці співставлень: між формами діяльності субєкта і різними обєктивними змістами знання; індивідуально-екзистенційних відображень обєкта з конкретизацією позицій субєкта щодо цього відображення; зміни точок зору субєкта з реальністю змін в самому обєкті.