Комплексний аналіз теоретичних та функціональних аспектів проблеми релігійної ідентичності в контексті філософсько-релігієзнавчого дискурсу. Основні парадигми дослідження ідентичності в гуманітарних науках. Процес конструювання релігійної ідентичності.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.С. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукУ дисертації подано комплексний аналіз теоретичних та функціональних аспектів проблеми релігійної ідентичності в контексті філософсько-релігієзнавчого дискурсу. Висвітлюються основні парадигми дослідження ідентичності в гуманітарних науках. Доведено, що релігійна ідентичність є ментально-соціальним конструктом і визначається не тільки як належність індивіда до певної соціальної цілісності, у даному випадку - до релігійної общини, а ще й як - усвідомлення або переживання цієї належності. Процес конструювання релігійної ідентичності - як на рівні особи, так і групи - відбувається через інтеграцію соціокультурних тенденцій суспільства та часткового або повного сприйняття релігійного вчення завдяки інтенції свідомості людини на релігійну символіку. Доведено, що від того, центральним чи медіальним є положення релігії у структурі ідентичності особи або колективу, залежить рівень їх релігійності і специфіка релігійної ідентичності. релігійний ідентичність філософськийВагомим чинником у процесі формування ідентичності виступає релігія. Прагнення індивідів до власної самоатестації завдяки релігійній ідентичності детерміноване ситуацією сучасності, коли, незважаючи на великий загальний науковий прорив і сукупний приріст знань, складність соціальних звязків і швидкість соціальних процесів, людина, як завжди, робить екзистенційний вибір, стоячи перед обличчям смерті. У даному сенсі, коли суспільство загалом і окремі індивіди зокрема знаходяться в унікальній ситуації розпорошення й змішування різних типів соціальної ідентичності, що виникла через фундаментальні соціально-політичні зміни, які відбулись у країні, особливо актуальною для українського релігієзнавства є спроба комплексного наукового підходу до проблеми релігійної ідентичності, її філософсько-релігієзнавчого розуміння, виявлення теоретичної і функціонально-практичної складової; вивчення структур релігійної ідентичності, соціальних та індивідуальних чинників, що впливають на її конструювання. Отже, наукова проблема полягає в недостатньому вивченні феноменів релігії і релігійної ідентичності, які з початком глобального релігійного відродження посіли чільні місця в житті сучасного світу, заступивши інші ідеологічні конструкти (політичні режими, філософські й культурні тренди, нації), так і не втративши свого значення перед смислами, продукованими сучасністю. Огляд специфіки і особливостей сучасного розвитку релігійного феномену дав можливість, по-перше, подати концепт, в якому релігійна ідентичність постає як ментально-соціальний, змінний конструкт, що формується на соціальному й індивідуальному рівнях завдяки релігійним та навколорелігійним практикам, по-друге, визначити, що релігійна ідентичність є феноменом, який окреслює єдність релігійної групи, досягнуту інтерсубєктивною орієнтацією членів групи і окремих осіб на певний загальний ідеалізований набір символів, що актуалізують сутність онтологічних, аксіологічних і етичних регулятивів релігійної віри та відтворюються через загальні священні практики.Визначаються обєм та дефініції родових феноменів "ідентичність" і "релігія", які формують обєкт даного дослідження. Підрозділ 1.2 "Релігійна ідентичність як різновид ідентичності" розкриває проблему різновидів ідентичності. Релігійна ідентичність існує і розгортається в даному просторі і завдяки власній комунікативній здатності вписує віруючого в символічне поле певного релігійного напрямку, а ту чи іншу релігійну конфесію - в межі наявного релігійно-конфесійного простору суспільства (формуючи тим самим зовнішні вирази існування релігії серед інших форм суспільного дискурсу). Розгортання релігійної ідентичності, таким чином, актуалізується у двох напрямках: трансцендентному (метафізичному) - вертикальний зріз релігійної ідентичності, комунікативною особливістю є відносини "Я" - "сакральне" на рівні індивідуальному та "Ми" - "сакральне" - на рівні груповому; суспільному (соціальному) - горизонтальний зріз релігійної ідентичності задається комунікативним аспектом "Я" і "Ми", "Я" - як представники однієї релігійної конфесії та "Вони" - як представники іншої. Доведено, що нетотожність понять релігійної ідентичності і релігійної свідомості коріниться саме у тому, що перша має діалогічний характер і виступає як певний набір відносин між віруючим і релігією.