Сутність, специфіка і структура релігії, якими вони постають в історіософії М. Грушевського. Погляди вченого на соціальні основи функціонування та розвитку релігії. Аналіз вирішення М. Грушевським проблеми своєрідності українського релігійного життя.
Аннотация к работе
Феномен релігії у філософії історії М.С.Насамперед, варто зауважити, що звернення до релігієзнавчих теорій та ідей видатних вчених і мислителів є складовою освоєння всієї суспільствознавчої думки українського народу, як підстави його самобутності і державності. В умовах перебування України у складі СРСР існувала офіційна установка щодо оцінки творчості українських учених, соціальних мислителів дорадянського періоду. Грушевський видавався офіційною пропагандою за буржуазного націоналіста, який стояв на ідеалістичних позиціях, за контрреволюціонера, який підтримував діяльність Української Автокефальної Православної Церкви. Загальний напрям дослідження повзаний з планом науково-дослідної роботи групи з історіософії релігії Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАНУ, його науковою проблемою «Феномен релігії: історіософський контекст», галузевою темою «Антропологічно-концептуальні засади оновлення змісту середньої і вищої гуманітарної освіти», яка виконується Інститутом соціальних наук Волинського державного університету імені Лесі Українки. Грушевського релігія постає способом усвідомлення і вирішення соціальним субєктом проблем, повязаних із пограничними умовами людського існування: відношення людини до життя (смисл і оцінка свого життя, моральна відповідальність за життя, гріх і спокута); оцінка людиною смерті (сутність смерті, ідея посмертної відплати), ставлення особи, соціальної спільноти до інших людей і спільнот (проповідь релігійної винятковості - толерантність, милосердя - немилосердність, любов, гуманність); розуміння людиною людини і світу (аскетизм, солідарність).У Вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначені обєкт, предмет, мета, завдання, джерела і теоретико-методологічна основа дисертації, сформульовані її наукова новизна, теоретична і практична значимість, викладено зміст положень, що виносяться на захист, наведено дані про апробацію результатів. Грушевського як обєкт наукового дослідження» аналізується творчий доробок з теми дисертації. Передовсім це розвідка А.Іщака (1925 р.), у якій тезі видатного історика про вплив протестантизму на українське життя протиставляється твердження, що в Україні не було жодного сліду поширення реформації. Грушевського», яка була видрукувана 1932 року, аналізується соціологічний аспект бачення М. Грушевського до тих чи інших релігійних течій, явищ і процесів, діяльності окремих історичних осіб.