Аналіз поняття концертної органної концепції як музично-естетичної універсалії в контексті європейської музичної культури. Роль німецьких і французьких впливів як найбільш істотних художніх досягнень органних шкіл. Новий оцінний ракурс цих досягнень.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені П.І.Робота виконана на кафедрі теорії музики Національної музичної академії України ім. Науковий керівник: доктор мистецтвознавства, професор Котляревський Іван Арсенович, Національна музична академія України ім. Чайковського Міністерства культури і мистецтв України, зав. кафедри теорії музики (м. Захист відбудеться “28” вересня 2005 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.005.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук у Національній музичній академії України ім. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної музичної академії України ім.У XIX столітті остаточно склалася нова концертна концепція органа як інструмента не тільки культового, але й світського, що спричинило ще одну кульмінацію органної творчості європейського масштабу. Активні зміни в музичній мові (від властивостей музичного звуку до організації художнього цілого - музичного твору) висувають проблеми як узагальнюючого характеру (формування нового оцінного ракурсу щодо органної музики в цілому, аналіз нової концертної концепції органа), так і конкретні питання подальшої розробки категорій, що характеризують музичні новації і відбивають їхню специфіку. Проблеми феномена органа і нової органної концертної концепції у теоретичному музикознавстві розглядаються, як правило, в межах родинного їм явища - музики клавірної. Мета дослідження - розглянути явище та поняття нової концертної органної концепції як музично-естетичної універсалії в контексті європейської музичної культури, створити новий оцінний ракурс для систематизації досягнень європейської органної музики. Дослідження феномена органа в контексті європейської музичної культури й становлення нової органної концертної концепції здійснюється на основі синтезу різних методологічних підходів.У вступі доводяться актуальність та доцільність дослідження обраної проблеми, визначаються мета та завдання, розкриваються її наукова новизна, теоретичне і практичне значення.Дається обґрунтування і визначення терміну “органна концертна концепція”, що тлумачиться як система поглядів на орган як інструмент із двоєдиним статусом, який визначає конструктивний принцип еволюції європейської органної культури, невідривної від релігійно-піднесеної образності й стародавньої поліфонічної техніки, вилученої з побутових жанрів і побутової тематики та збагаченої досягненнями світового симфонізму. Але, з іншої сторони, для органної музики, яка звучить в церквах на церковних органах, повинна бути нормою деяка піднесеність тематики, релігійна спрямованість образної сфери, повинні диференціюватися засоби виразності тощо, бо це і є головна відмінність музики органної від музики для інших інструментів, які ніколи не були так тісно повязані з церквою, як орган. Крім того, орган та органна музика користувалися великою повагою з боку німецьких слухачів, бо відповідали їхнім уявленням про високе мистецтво та знаходилися у відповідності з культурними та емоційними потребами населення. Розглядаючи реалії процесу становлення концертної концепції органа у XIX ст., автор констатує глибокі зміни, що сталися буквально за декілька десятиліть у концертній практиці Європи: від платних публічних концертів (доступних, фактично, всім соціальним верствам), що згодом стали нормою культурного життя європейських країн, - до завершення процесу секуляризації органної музики й органних концертів, зміцнення світської органної музики, появи нової модифікації органа (орган симфонічного типу фірми “Кавайе-Коль”) і, нарешті, будівництва першого світського концертного органного залу Трокадеро (Франція). У Росії, де органи були лише в іновірських церквах, деяких учбових закладах та домах аристократів, підвищений інтерес до органа та органної музики серед видатних діячів культури та мистецтва зявився у другій половині XIX ст.