Аналіз підходів до вирішення проблеми психологічного опору, його форми захисту. Механізми витіснення, символізації та умовних цінностей. Особливості роботи психолога під час групової корекції. Причини прояву тривожності, фрустрації, агресії, ригідності.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ Г.С. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукФеномен опорів як проблема в глибинно-психологічній груповій корекції. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. У дисертації здійснюється комплексне дослідження психологічних опорів в глибинно-психологічній груповій корекції. Робота містить обґрунтування психодинамічних засад дослідження психологічних опорів, аналіз їхньої залежності від системи психологічних захистів, опис особливостей взаємодії психологічного опору з механізмами витіснення, символізації, умовними цінностями.Дисертаційне дослідження, що спрямоване на розкриття глибинно-психологічної сутності опору на матеріалі групової корекції за методом активного соціально-психологічного навчання (далі - АСПН), ураховує теоретичний і практичний доробок З. Дисертацію виконано відповідно до тематики наукових досліджень кафедри практичної психології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (номер державної реєстрації 23452 U 264) та згідно з планом НДР АПН України з напряму “Науково-методичне забезпечення національної системи психологічних служб” (“Теоретико-методологічні засади групової психокорекції”). Тему затверджено Вченою радою Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (протокол № 1 від 28.08.2003 року) та узгоджено в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 1 від 27.01.2004 року). Дисертація базується на припущенні, що врахування функційних особливостей опорів та основних детермінант психіки субєкта в процесі глибинно-психологічної корекції сприяє підвищенню її ефективності. Реалізація поставленої мети дослідження передбачає вирішення таких завдань: Проаналізувати проблему опорів та підходи до його типологізації у філософії, релігії, педагогіці, психології та розкрити сутнісні особливості цього поняття.У вступі вмотивовано вибір теми, обґрунтовано її актуальність, сформульовано мету й завдання, визначено обєкт і предмет наукового пошуку, висунуто припущення, викладено базові методологічні та теоретичні положення, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, представлено відомості стосовно апробації та впровадження результатів дослідження. У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади проблеми психологічних опорів” - висвітлено результати аналізу наукових джерел із проблеми психологічного опору, здійснено аналіз феномену опору в філософії, релігії, педагогіці, психології; досліджено взаємозвязок психологічного опору та захисту; представлено різноманітні класифікації видів опорів; висвітлено специфіку й основні способи роботи з опором. Сартр); 3) в контексті ролі опорів у процесі спілкування - опір є доцільним і необхідним у випадку негативних впливів за умови, якщо субєкт впливу здатний охопити процеси, що відбуваються в ситуації взаємодії (Л. А. У другому розділі - “Психокорекційна робота з опорами: глибинно-психологічний підхід” - досліджено глибинно-психологічну сутність феномену психологічного опору, умови його виникнення, взаємозвязок опорів із захистами, процесами символізації та витіснення, умовними цінностями; висвітлено особливості роботи з опорами в діагностико-корекційному процесі на основі психодинамічних передумов його організації. Опори, які виникають у субєкта під впливом непрофесійних дій психолога, як правило, призводять до включення захисної системи, що відбувається на рівні свідомості.Аналіз наукової літератури засвідчив, що дослідженню проблеми психологічного опору було присвячено праці з різних галузей знань. У філософії опір трактується як природна необхідна протидія різним впливам на людину й оцінюється позитивно. У педагогіці опір повязувався з супротивом учня виховавчим впливам, що перешкоджає спілкуванню з ним вчителя та негативно позначається на ефективності освітньо-виховного процесу. Аналіз наукової літератури, спрямований на визначення особливостей психологічного опору, свідчить про неоднозначність у розмежуванні понять психологічного опору та захисту; у класифікації видів опорів; у співвіднесеності в них фізіологічних та емоційних складових. У психологічній практиці представлено різноманітні способи роботи з опором: стимуляція мязів та робота з тілом (характерологічний аналіз), нівелювання опорів гіперстимулятором (трансперсональна психологія), техніка перебільшення емоцій (гештальттерапія), подолання опору за допомогою технік інтерпретації та семантичного опрацювання поведінкового матеріалу (класичний психоаналіз).