Зародження, піднесення і крах тоталітарних ідеологій. Співвідношення італійського фашизму та німецького націонал-соціалізму. Дослідження проблеми ставлення ОУН до фашизму і нацизму, ступеню їх впливу на ідеологію і практику українського націоналізму.
Аннотация к работе
Феномен націонал-соціалізму у возіях Українського політикуму Галичини 1930-х роківЗначний інтерес українських та зарубіжних дослідників привертала проблема ставлення ОУН до фашизму і нацизму, а також ступінь впливу останніх на ідеологію і практику українського націоналізму. Більшість авторів погоджується з думкою про те, що ідеологія ОУН формувалась в контексті здійснення радикальних змін у політичному житті Європи і поширення подібних рухів інших націй, що тим самим передбачало певні взаємовпливи між ними. Віденський конгрес Робітничого соціалістичного Інтернаціоналу (липень 1931 р.), де були присутні українські соціалісти емігранти Ісаак Мазепа, Панас Феденко, а також представники з Галичини Володимир Старосольський (Українська соціал демократична партія (УСДП) і Матвій Стахів (Українська соціалістично раликальна партія (УСРП), закликав між іншим протистояти небезпеці фашизму в Німеччині [42, 86; 88; 89]. Втім, попри наявність певних запозичень з нацизму в ідеології та практиці ФНЄ, його лідери намагались обґрунтувати особливості свого руху, його органічний звязок з українським національним світоглядом та місцевими суспільно-історичними умовами. Прикметною в цьому відношенні є характеристика суспільно-політичної ситуації в Німеччині після 1919 року, подана на сторінках «Хліборобського шляху»: «Деморалізація, зневага до закону й права... свідоме зруйнування родини і всяких громадських органічних спільнот шляхом ліберального законодавства. взагалі демократія може панувати лише тоді, коли має змогу весь час кидати обуреному «народові» якусь подачку і час од часу допускати активніших з цього народу до «корита» [99].