Систематизація й типологізація репрезентації мовчання у висловлюванні. Виявлення специфіки зв"язків мовчання з мовленням. Дослідження передумов та своєрідності тематизації та функціоналізації мовчання у творах болгарських прозаїків 60-90-х років ХХ ст.
Аннотация к работе
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКАРобота виконана на кафедрі словянської філології Львівського національного університету імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України. АЛБУЛ Ольга Ананіївна, Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра словянської філології, доцент. СТАРОВОЙТ Ірина Миколаївна, Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра теорії літератури та порівняльного літературознавства, доцент. Захист відбудеться "15" березня 2007 р. в 1100 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.02 по захисту кандидатських дисертацій при Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (46027, м. Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (46027, м.Незважаючи на бурхливий розвиток гуманітаристики протягом останнього сторіччя, явище мовчання зазвичай залишалося на маргінесі уваги дослідників. Мовчання є феноменом, імплікованим у будь-якому мовленнєвому акті. Насамперед це стосується мовчання в художній літературі, адже саме вона, на думку дисертанта, є цариною активного та багатогранного представлення цього феномену. Добір авторів та творів здійснювався насамперед за критерієм відповідності літературного матеріалу обраному теоретичному аспектові - інтенсивності та різноманітності репрезентації мовчання в художньому тексті. · створити інтегральну теоретичну базу для дослідження виявів мовчання в художньому тексті, враховуючи багатоаспектність цього феномену та спираючись на методологічні досягнення в царинах філософії, соціології, лінгвістики, теорії комунікації та власне теорії літератури;Необхідним елементом дослідження мовчання є створення його типологій - загальної, яка враховувала б увесь спектр виявів цього феномену в різних сферах людського буття, та спеціальних, зосереджених на репрезентаціях мовчання в окремих площинах, методологічно найважливішою з яких для дисертанта - з огляду на проблематику дослідження - є художній текст. Адже, будучи висловлюванням особливого типу та функціонуючи в діалогічних полях автор - читач, текст - текст, текст - соціокультурний контекст, він може містити ще й тематизовану діалогічність - мовлення персонажів, у якому імпліцитно репродукуються принципи "живого" комунікування. Такими характеристиками автор дисертації вважає: 1) комунікативність (мовчання слід розглядати як особливого типу комунікативний акт, здійснений через "мінус-еквівалент" або "нуль-еквівалент" знака); 2) антропологічність (мовчання можливе лише в полі людської присутності); 3) семантичність (навіть не інтенціалізоване семантично, мовчання так чи інакше підлягає комунікативній інтерпретації як носій певного конвенційно чи ситуаційно мотивованого значення). Проблеми співвідношення мовчання та невимовного - як того, що ухиляється від мовного вираження - є важливими не лише для розкриття природи мовчання та вивчення його звязків із мовленням, але й для зясування багатьох явищ зі сфер онтології та феноменології художнього тексту. заміщення - мовчання виступає замість очікуваного висловлювання чи його елемента; лише на цьому рівні відбувається явне комунікативне розпізнавання мовчання.Йордан Радичков: метафизична тишина или замълчаване? // Българистични проучвания: Материали на V Международна научна сесия "Актуални проблеми на българистиката и славистиката" (13 август 1999 г.).