Періодизація процесу еволюції народно-інструментального виконавства Західної України, характерні особливості його основних етапів. Особливості проявів давніх традицій колективного музикування у народно-інструментальному виконавстві в Західній Україні.
Аннотация к работе
ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ ім.АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства Робота виконана на кафедрі музикознавства та акордеонного мистецтва Прикарпатського національного університету ім. Науковий керівник: кандидат мистецтвознавства, доцент Серганюк Любов Іванівна, Прикарпатський національний університет ім. Нежданової (м.Одеса) кандидат мистецтвознавства, доцент Дутчак Віолетта Григорівна, Прикарпатський національний університет ім. Захист відбудеться,,19“ лютого 2010 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.869.01 Львівської національної музичної академії ім.Незважаючи на виразність доволі різноспрямованих процесів у народно-інструментальному виконавстві, ця сфера творчості належить до найменш досліджених поміж інших інструментально-виконавських; як галузь академічного мистецтва - одним з найпроблематичніших феноменів цього прошарку музичної культури, потребуючи створення самостійної теорії із врахуванням загальних принципів функціонування народно-інструментального виконавства, специфіки ансамблевості, характерних ознак жанрово-типологічних рівнів, а також визначенням тенденцій, що виявляють національну характерність на рівні інструментального мислення тощо. З метою вияву регіональних особливостей фольклорних традицій, відмінностей історико-культурних умов розвитку, форм та жанрів у діяльності провідних народно-інструментальних колективів та їх найяскравіших представників, дослідження обмежене Західноукраїнським регіоном а саме Галичиною, Буковиною та Закарпаттям, що, згідно сучасного територіально-адміністративного поділу включає Львівську, Івано-Франківську, Закарпатську, Чернівецьку і, частково, Тернопільську області. Поза межами аналізу залишаються вокально-інструментальні та вокальні, академічні та синтетичні форми інструментального музикування, приклади творчості та виконавські колективи (усталені за складом академічні чи естрадно-джазові за участю певних народних інструментів, у якості специфічного чинника темброво-етнічного колориту), а також народно-виконавські традиції та колективи подільської частини Тернопільщини, як такі, що виходять за межі території, визначеної дослідженням. Відповідно до мети дослідження були визначені наступні головні завдання: · узагальнити відомості, представлені у матеріалах та наукових працях в контексті означеної тематики і визначити ступінь дослідженості колективного народно-інструментального музикування Західної України окресленого періоду; Відповідно до поставлених завдань у дисертації використовуються такі методи: аналітичний метод - при вивченні наукової літератури; історичний - при аналізі особливостей розвитку фахової освіти, традицій виконавства та кристалізації форм професійного та самодіяльного колективного музикування в контексті мистецько-культурного життя Західної України, зокрема Галичини, Буковини та Закарпаття; теоретичний (аналіз, порівняння, наукові описи, датування, статистика, систематизація, особливості структурної організації, узагальнення дослідницьких даних) - у вивченні концептуальних засад творчої діяльності представників фахових композиторів та митців-практиків; принцип компаративно-типологічного аналізу - до потреби уточнення й диференціації критеріїв оцінювання фольклорного, самодіяльного та професійного виконавства, а також для порівняння їх як самостійних, хоча і взаємоповязаних, сфер українського музичного мистецтва, для порівняння, узагальнення, аналізу офіційної документації, для визначення регіональних особливостей та відмінностей освітньої, концертної та творчої діяльності, що дозволило створити чіткішу і обєктивнішу уяву про розвиток колективного народно-інструментального музикування у Західній Україні на зламі ХХ - ХХІ століть.У ньому охарактеризовано дослідження і матеріали, дотичні до кола проблем дисертації, конкретизовано термінологічно-поняттєвий апарат згідно з соціально-мистецькими функціями сучасного колективного народно-інструментального мистецтва регіону, зокрема, відповідно до напрацювань наукових досліджень провідних фахівців фольклорного інструментального музикування узагальнено дефініції: “фольклорне музикування”, “народний інструментарій”, “загальнонаціональні регіональні народні музичні інструменти”, “колективне інструментальне музикування”, “автентична інструментальна традиція”, уточнено відмінності між автохтонними та автентичними інструментами і традиціями. Перший “Історичні та соціокультурні передумови становлення і розвитку колективного народно-інструментального виконавства в контексті загальнокультурних тенденцій музичної культури Західної України: Галичина, Буковина, Закарпаття” містить розгляд особливостей функціонування автентичних, самодіяльних та професійних форм колективного народно-інструментального музикування окресленого регіону, його специфіку у залежності від етнічного складу населення, історичної, політичної, культурної ситуації кожної з означених територій, соціальні функції ансамблів, їх ужиткове призначення.