Операціоналізація поняття "кіберкультура" і позначення її індикаторів. Аналіз основних можливостей розвитку інформатизаційних процесів в умовах посилення тенденцій відтворення культури. Дослідження уявлень респондентів, орієнтованих на кіберкультуру.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. Феномен кіберкультури в інформаційно-технологічному відтворенні соціумуЗахист відбудеться “13” травня 2008 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.15 Харківського національного університету імені В.Н. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Випускників загальноосвітніх шкіл, орієнтованих на кіберкультуру, з цієї точки зору вирізняє значущість такої базової цінності як «цікава робота», висунута на перше місце в ранговій шкалі, і специфіка інструментальних цінностей - «упевненість у собі», «самостійність», «свобода» на відміну від традиційних цінностей «здоровя», «миру і спокою в країні», «щасливого сімейного життя», «матеріального благополуччя», «хороших і вірних друзів». Оптимальні за раціональністю установки осіб, орієнтованих на кіберкультуру, відображають логіку мислення і спосіб дії інформаційного суспільства, що формується, і підтверджують гіпотезу про вплив кіберкультури на характер суспільних відносин. В пользу выдвинутого положения свидетельствуют следующие факторы: целями и задачами сети являются передача, хранение, обработка, обмен информацией, в том числе стратегия развития этих процессов: оптимизация эффективности научной, коммерческой информации и деятельности, а также сфер образования и досуга, с социальной точки зрения - ее доступность разным слоям населения; вещественными элементами сети предстают образцы или правила поведения: т.е. такая деятельность в сети, которая регламентируется как «писанными», так и «неписаными» правилами работы с информационными ресурсами, а также нормами поведения пользователей сети в отношении других участников сетевого взаимодействия; идеологией, символическими чертами, организующими специальные сообщества, наделяются компьютерный язык, различные «ники», индивидуальные «электронные почтовые ящики», регистрация на различных сайтах.У звязку з цим актуалізується проблема оцінки ступеня впливу мережі Інтернет на формування різних соціальних груп і розвиток соціуму в цілому. Предметом наукових дискусій стають нові структурні утворення - мережні співтовариства, їх більш дрібні форми - чати, спеціальні чи закриті портали, форуми і конференції, ігрові сервери, що виступають провідниками нового середовища спілкування і способів взаємодії в соціальному просторі. Активізація інтересу вітчизняних дослідників до вивчення теоретико-методологічних передумов формування інформаційного суспільства і можливостей культурних, соціально-економічних і політичних перетворень за допомогою інформаційних технологій відноситься до періоду кінця 80-х - початку 90-х рр. Починаючи з другої половини 90-х років, нові інформаційні та комунікаційні технології, й Інтернет зокрема, активно упроваджуються в усі сфери життєдіяльності суспільства. Мета дисертаційного дослідження полягала в концептуалізації феномена кіберкультури, а також в емпіричній оцінці способів включення молодіжних когорт у кіберкультуру і спробі обґрунтування приналежності до неї молодіжної субкультури як стильової особливості, у вирішенні важливого завдання соціології культури: З огляду на поставлену мету були визначені такі дослідницькі завдання: оцінка уявлень про інформаційне суспільство в соціогуманітарних дисциплінах і виділення контексту комунікацій у руслі соціологічного підходу;У вступі обґрунтовано актуальність визначеної теми дослідження, сформульовано мету, завдання, обєкт, предмет, визначено теоретичні засади та методи дослідження, охарактеризовано ступінь наукового опрацювання проблеми, визначено наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, наведено дані про апробацію роботи та публікації.У другому підрозділі «Мережа Інтернет - нове соціальне середовище і новий канал комунікації» феномен мережі Інтернет розглядається у взаємодії її структурних і функціональних характеристик, а також з позиції держави, яка поставила завдання інтеграції України у світовий інформаційний простір. Виділена особливість мережі Інтернет як нового соціального середовища і нового каналу комунікації полягає в тому, що різні люди з усіх кінців світу, які називають себе «громадянами Мережі» і добровільно вступають в Інтернет, створюють своєрідну «кіберпопуляцію». У третьому підрозділі «Соціальні характеристики віртуальної реальності» аналіз соціального середовища Інтернет виявляє функції особливого виду соціалізації - віртуальної соціалізації. Користувач мережі Інтернет має можливість для самоконструювання себе в кіберпросторі: створювати декілька віртуальних ідентичностей для одного реального тіла, також він має унікальну можливість руйнувати свою ідентичність чи ідентичності в мережі Інтернет, наприклад, примірюючи девіантні ролі.