Система та структура юридичної відповідальності, місце в ній дисциплінарної відповідальності. Сутність і детермінантні ознаки публічно-організаційного проступку. Пропозиції щодо удосконалення законодавства, що регулює дисциплінарну відповідальність.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наукУ адміністративно-правовій площині особливо актуальне з цього приводу наукове оцінювання явищ, які виникають в адміністративно-правовій сфері та посягають на адміністративно-правові відносини (проступки, що порушують спеціалізовані режими перебування в державних установах і закладах, установлені та регламентовані нормативно-правовими актами України). Аналіз теоретико-правових досліджень дає підґрунтя стверджувати, що сучасна українська адміністративно-правова наука не розробила й не запропонувала для реалізації потреб практики теоретичні основи концепції дисциплінарної відповідальності у адміністративно-правових відносинах, котрі б узгоджувалися із програмними політичними завданнями і конституційними вимогами стосовно модернізації законодавства в аспекті закріплення як засадничого обовязку держави із забезпечення пріоритету прав і свобод людини. Дослідження і розробка проблем дисциплінарної відповідальності у адміністративно-правових відносинах мають реалізуватися з огляду на: 1) конституційні принципи стосовно взаємовідношення інтересів і громадянина, і держави; 2) сьогочасний український філософсько-правовий дискурс; 3) оновлене розуміння сутності адміністративного права та його значення у державотворчих процесах; 4) доктринальні засади концепції адміністративної реформи у нашій державі; 5) західноєвропейський досвід законодавчого регулювання відповідальності за проступки з меншою суспільною небезпекою; 6) досвід із реформування законодавства, яке регламентує адміністративну і дисциплінарну відповідальність, у державах із подібними до України правосистемами; 7) теоретичні правові концепції, сформульовані українськими науковцями. Нестандартний шлях модернізації вчення про дисциплінарну відповідальність у адміністративно-правових відносинах - спроба розглянути її у контексті правового феномена, на засадах онтологічних і гносеологічних характеристик вивчити проблеми, повязані з ним, розробити та довести існування нового виду проступку - публічно-організаційного та нового виду відповідальності - публічно-організаційної. Аргументування необхідності виокремлення зі системи юридичних правопорушень публічно-організаційного проступку, за який настає публічно-організаційна відповідальність, сприяло окресленню пропозицій щодо підходів до новітнього етапу деліктних розробок в українському правознавстві.Відтак важливим для методології феномена дисциплінарної відповідальності в адміністративно-правових відносинах є те, що: 1) методологія і метод співвідносяться як ціле і частина, як загальне і окреме, як система і її компонент; 2) методологічне знання існує в двох основних формах: а) у вигляді методологічних концепцій; б) у вигляді окремих методів; 3) методологія феномена дисциплінарної відповідальності в адміністративно-правових відносинах становить частину у комплексі методологій галузевих наук і відображає засадничі ознаки цієї системи та її інструментарій. Вивчення проблеми відповідальності у різноманітних напрямах філософії дає змогу стверджувати, що: 1) відповідальність не є обовязково юридичним поняттям; юридична відповідальність слугує різновидом соціальної; 2) вона у деяких випадках тлумачиться не тільки як відповідальність за порушення нормативно-правових приписів, але й у інших контекстах. Як самостійній і необхідній складовій механізму праворегулювання, юридичній відповідальності притаманні три специфічні ознаки: 1) слугує видом державного примусу; 2) єдина підстава реалізації відповідальності - це правопорушення; 3) виявляється під час застосування негативних заходів щодо особи, яка скоїла правопорушення. Вони розрізняються за характером правопорушень, за які настає відповідальність, за субєктами, що мають право накладати стягнення, колом осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності, а також за видами застосовуваних до них заходів стягнення. У підрозділі 2.2 «Адміністративні проступки, за які передбачено притягнення до дисциплінарної відповідальності спеціальних субєктів» визначено адміністративні проступки, за які передбачається дисциплінарна відповідальність за дисциплінарними статутами, які вчиняють спеціальні субєкти - військовослужбовці, військовозобовязані та резервісти під час зборів, особи рядових і начальницьких складів Державної кримінально-виконавчої служби України, ОВС, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України.