Феномен діалогу в камерно-вокальних творах на перекладені тексти (на прикладі камерно-вокальної творчості українських і російських композиторів ХХ століття) - Автореферат
Культурно-історичні умови інтенсивного використання перекладеної інонаціональної поезії у вокальній творчості українських і російських композиторів ХХ ст. Принципи включення музичних інонаціональних елементів у музичному ряді камерно-вокальних творів.
Аннотация к работе
Одеська Державна музична академія ім. ФЕНОМЕН ДІАЛОГУ В КАМЕРНО-ВОКАЛЬНИХ ТВОРАХ НА ПЕРЕКЛАДЕНІ ТЕКСТИ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ І РОСІЙСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ ХХ СТОЛІТТЯ)Робота виконана на кафедрі історії музики та музичної етнографії Одеської державної музичної академії імені А. В. Науковий керівник: кандидат мистецтвознавства, доцент РОЗЕНБЕРГ Римма Марківна, Одеська державна музична академія імені А. В. Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, доцент РЖЕВСЬКА Майя Юріївна, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, професор кафедри естрадного виконавства кандидат мистецтвознавства, доцент МУРАВСЬКА Ольга Вікторівна, Одеська державна музична академія імені А. В. Захист відбудеться 16 грудня 2009 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.857.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Одеській державній музичній академії імені А. В. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської державної музичної академії імені А. В.Камерно-вокальні твори українських і російських композиторів ХХ століття складають особливий соціокультурний пласт, в якому виражається сутність всієї епохи. Ще з ХІХ століття українська і російська музика постійно збагачувалися новими ідеями, темами, образами завдяки взаємодії з іншими національними культурами як у вокальній, так і в інструментальній музиці. Звідси витікають завдання дослідження: · узагальнити існуючі наукові підходи до проблеми художнього діалогу та взаємодії музики і слова у камерно-вокальних творах; Наукова новизна дослідження визначається новими результатами, що були отримані в процесі вирішення окреслених завдань: · вперше виділено як самостійний вид камерно-вокальні твори на перекладені тексти; Методологічну основу дослідження становлять такі підходи: міждисциплінарний, що дає змогу залучати наукові теорії і концепції з інших галузей пізнання - філософії, мистецтвознавства, культурології, психології тощо; історико-культурологічний, що дозволяє виявити фактори, котрі сприяють зближенню російської й української культури з іншими західноєвропейськими і східними культурами; системний підхід, спрямований на розгляд камерно-вокальних творів як синтетичних, де вступають у взаємодію поетичний і музичний тексти; історико-порівняльний, що дозволив зясувати характер діалогу інонаціональних культур у камерно-вокальних творах ХІХ і ХХ століть; семіотичний, імпульсом застосування якого в музикознавстві стало ствердження Б.«Переклад як мистецтво діалогу» присвячений розгляду проблеми перекладу інонаціональної поезії, яка є одним з аспектів діалогу в камерно-вокальних творах, написаних на інонаціональні тексти, бо всі твори, що аналізуються в даній роботі, написані саме на перекладений текст. «Аспекти проявів діалогу в камерно-вокальних творах» виявляється, що камерно-вокальний жанр, як культурно-історичний феномен, передбачає взаємодію традиційного і новаторського, інваріантного і мобільного, національного й інонаціонального, що обумовлює багаторівневість художнього діалогу. Розділ 2 - «Діалогічні аспекти камерно-вокальних творів російських композиторів» складається з двох підрозділів, в яких відповідно розглядається творчість двох яскравих представників російської музичної культури ХХ століття - Д. У його камерно-вокальній творчості можна знайти як безпосереднє звернення до фольклору інших народів (Сюїта на фінські теми, «Із єврейської народної поезії», Грецькі пісні, Іспанські пісні, «Вісім англійських та американських народних пісень»), так і звернення до творчості інонаціональних поетів («Шість романсів на слова японських поетів», «Шість романсів на слова У. У цих творах можна відмітити різні рівні художнього діалогу, та переважне значення в них має репродуктивно-історичний, основою якого стали саме ті загальнолюдські ідеали, що взагалі складали основу творчості композитора, який намагався втілити в художніх концепціях своїх творів гуманістичні ідеї.