Дослідження життєвого та творчого шляху українського історика, архівіста Ф. Шевченка у контексті суспільно-політичних подій вітчизняної історії 30–90-х років ХХ ст. Роль Шевченка в організації української історичної науки, аналіз його наукової спадщини.
Аннотация к работе
Національна Академія Наук УкраїниРобота виконана у відділі української історіографії та спеціальних історичних дисциплін Інституту історії України Національної академії наук України. ПІНЧУК ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ, Інститут історії України НАН України, старший науковий співробітник відділу української історіографії та спеціальних історичних дисциплін. Офіційні опоненти: член-кореспондент Національної академії наук України, доктор історичних наук, професор КОТЛЯР МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ, Інститут історії України НАН України, головний науковий співробітник відділу історії України середніх віків та раннього нового часу; Захист відбудеться 26 жовтня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.235.01 при Інституті історії України НАН України (01001, м.В цьому контексті вивчення діяльності та наукової спадщини українського історика, фахівця в багатьох галузях та періодах вітчизняної історії, доктора історичних наук, член-кореспондента Національної академії наук України Федора Павловича Шевченка (1914-1995) набуває особливого пріоритету. Під цим поняттям слід розуміти поступ наукової творчості історика в тісному звязку з інтелектуальним та суспільно-політичним середовищем. Шевченка подається в порівняльному аналізі з аналогічними працями попередників, сучасників, а також в контексті його біографії, оскільки існує певна залежність тематики робіт історика, їх якості та кількості від різних етапів життєвого шляху Ф. Отже, актуальність даної теми визначається кількома групами взаємоповязаних чинників: 1) необхідністю збагачення сучасної історіографії надбанням та досвідом поколінь істориків; Дисертація виконувалася згідно з науковими планами Інституту історії України НАН України, зокрема в рамках теми відділу української історіографії та спеціальних історичних дисциплін - “Історія української історичної науки: методологія, джерела та персоналії” (державний реєстраційний № 016U002971).Шевченка, зокрема його роботи з історії Національно-визвольної війни (1648-1657), участі в ній класів та станів українського населення також проаналізовано в роботах Ю. Авторка акцентувала увагу на дослідницьких розробках вченого в галузі цих наук, організаційній роботі зі створення відповідного відділу у структурі Інституту історії. Шевченка провідними українськими архівними установами та Інститутом історії України був виданий збірник на пошану історика у 2-х томах, до якого увійшли документи, повязані із життям та творчістю вченого, спогади колег, статті самого Ф. У фондах архіву установи (Науковий архів Інституту історії України НАН України) є численні матеріали про роботу відділів, в яких працював і які очолював історик, документи про роботу “Українського історичного журналу”, головним редактором якого довгий час був Ф. Шевченко. Шевченко очолює редакцію створеного за його активної участі “Українського історичного журналу”, займається організацією ряду інших науково-періодичних видань: “Історіографічні дослідження в Українській РСР”, “Наука і культура”, “Середні віки в Україні”, які справили значний вплив на розвиток вітчизняної історичної науки, розгортає діяльність в царині спеціальних історичних дисциплін, історіографії, очолюючи впродовж 1960-1963 рр. відділ допоміжних історичних дисциплін, а від 1963 по 1968 - відділ історіографії та джерелознавства.