Вивчення розповсюдження та сезонної динаміки фасціольозу великої рогатої худоби у зонах Лісостепу та Степу України. Дослідження патолого-анатомічних змін у печінці та печінкових лімфатичних вузлах великої рогатої худоби при спонтанному фасціольозі.
Аннотация к работе
ФАСЦІОЛЬОЗ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ У ЗОНАХ ЛІСОСТЕПУ І СТЕПУ УКРАЇНИ (ДІАГНОСТИКА ТА ЗАХОДИ БОРОТЬБИ) Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України Юрійович, Житомирський національний агроекологічний університет, завідувач кафедри паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни кандидат біологічних наук, доцент Пономар Сергій Захист відбудеться «26» травня 2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.14 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, Київ-41, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, Київ-41, вул.Фасціольоз досить поширене, частіше з хронічним перебігом, трематодозне захворювання переважно жуйних тварин (великої рогатої худоби, овець, кіз), а також людей, яке реєструється на всіх континентах земної кулі й завдає значних економічних збитків тваринницьким господарствам. На території України фасціольоз великої рогатої худоби виявляли дослідники М. К. Беручи до уваги напружену епізоотичну ситуацію щодо фасціольозу великої рогатої худоби на території України та, як вказувалося вище, значну економічну й соціальну проблему, необхідне глибше подальше вивчення особливостей розповсюдження інвазії, визначення патогенного впливу гельмінтів на організм тварин, удосконалення зажиттєвої діагностики та розробка ефективних заходів боротьби з хворобою. Дослідження, проведені в цьому напрямі, дадуть можливість проводити науковообгрунтовані й економічно ефективні заходи боротьби з фасціольозом та іншими гельмінтозами в господарствах Лісостепової та Степової зон України. Дисертаційна робота виконана згідно з планами науково-дослідних робіт кафедри паразитології Полтавської ДАА та Міждержавної науково-технічної програми «Розробити наукові основи удосконалення та створення нових високоефективних і екологічно безпечних методів боротьби з паразитарними хворобами тварин» (завдання 01) і кафедри паразитології та токсикології Сумського НАУ «Розробити нові принципи діагностики і профілактики паразитарних хвороб тварин та удосконалити заходи боротьби з ними» (номер держреєстрації 0105U07681).Робота виконувалася протягом 2003-2008 років на базі лабораторій кафедри паразитології Полтавської державної аграрної академії, кафедри паразитології та токсикології Сумського національного аграрного університету, Полтавської медичної обласної біохімічної лабораторії та міської лікарні №4, Полтавської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини, а також у господарствах Полтавської, Сумської, Дніпропетровської і Донецької областей. Розповсюдження фасціольозу вивчали в 15 господарствах 12 районів Полтавської, 2 господарствах 2 районів Сумської, 1 господарстві Дніпропетровської областей та в приватних господарствах 3 районів Донеччини. У господарствах в різні сезони року проводили відбір проб фекалій від тварин та досліджували методом послідовних змивів. Вивчення сезонної та вікової динамік фасціольозу великої рогатої худоби проводили в районах найбільшого поширення інвазії шляхом клінічного спостереження за 2392 тваринами та щомісячних гельмінтокопроовоскопічних досліджень 789 голів худоби. При вивченні екології молюсків L. truncatula та L. subangulata в умовах зони Лісостепу України проводили польові та лабораторні дослідження.За результатами проведених копроовоскопічних досліджень тварин із господарств, неблагополучних щодо фасціольозу великої рогатої худоби встановлено, що залежно від зони їх розташування та природно-кліматичних умов ЕІ у тварин була різною. Змішану інвазію фасціолами і дикроцеліями та фасціолами і стронгілятами органів травлення реєстрували у корів Лісостепової зони восени, відповідно, 2,7% і 4,8% та взимку - 5,0% і 8,5% тварин. За результатами гельмінтологічного розтину, проведеного на Полтавському мясокомбінаті та забійному пункті господарства “Джерело” Полтавського району, найбільш неблагополучними щодо фасціольозу були Решетилівський, Полтавський та Зіньківський райони, де екстенсивність інвазії протягом року становила від 21,9 до 52,6%. Змішану інвазію фасціолами та дикроцеліями виявляли у тварин чотирьох районів Полтавської області: Диканському, з екстенсивністю інвазії 3,3%, Новосанжарському - 13,0%, Машівському - 20,0% та Полтавському - 28,6%. Інтенсивність інвазії стронгілятами органів травлення в Полтавському районі становила 12 екземплярів на тварину, а в Семенівському - 16 екземплярів.