Етіологія та епідеміології гельмінтозів, їх патогенна дія, вплив на мікрофлору, шляхи зараження та лікування. Систематична характеристика збудників найважливіших трематодозів, цестодозів та нематодозів людини. Аналіз сучасних протипаразитарних засобів.
Аннотация к работе
Зміст Актуальність проблеми Етіологія та епідеміології гельмінтозів Механізми патогенної дії Механічна дія Стимуляція розвитку алергічних реакцій Вплив на мікрофлору Імунодепресивна дія Порушення обмінних процесів Токсичний вплив Дія антиферментів гельмінтів Нервово-рефлекторний вплив Стимуляція новоутворень. Психогенна дія Шляхи зараження Перебіг гельмінтозів Клінічна картина Систематична характеристика збудників найважливіших трематодозів людини Систематична характеристика збудників найважливіших цестодозів людини Систематична характеристика збудників найважливіших нематодозів людини Принципи лікування глиснтних інвазій Протигельмінтні препарати Вибір засобу для специфічної терапії Нематодози Трематодози Цестодози Загальна характеристика протипаразитарних засобів Левамізол (Levamisolum) Мебендазол (Mebendazole) Дитіазанін (Dithiazaninum) Пірантел (Pyrantel) Пірвінію ембонат (Pyrvinium embonate) Піперазин (Piperazinum) Діетилкарбамазин (Diethylcarbamazine) Нафтамон (Naphthammoni) ФІЛІКСАН (Filixanum) Фенасал (Phenasalum) Аміноакрихін (Aminoacrichinum) Празиквантел (Praziquantel) Хлоксил (Chloxylum) Бітіонол (Bitionolum) Метріфонат (Metrifonat, Bilaroit) Оксамніхін (Oxamnichinum) Альбендазол (Albendazole) Ефективність використання широкоспектрального препарату альбендазол Лікування кишкових нематодозів Лікування тканинних нематодозів Лікування тканинних цестодозів Технологія отримання Альбендазолу Актуальність проблеми Медична гельмінтологія - наука, що вивчає гельмінтів - збудників хвороб людини і захворювання, які вони викликають, а також заходи профілактики і боротьби з ними. Гельмінтози - найбільш поширені і масові паразитарні захворювання людини, що виникають в результаті складних взаємин між найбільш високоорганізованими багатоклітинними паразитами - гельмінтами і організмом господаря. Термін «гельмінтози» (від грецьк. helmins - червяк, гельмінт) введений Гіпократом, який детально описав клініку деяких з цих хвороб (аскаридозу, ентеробіозу, теніозу, ехінококозу, шистосомозу). За даними Всесвітньої організації охорони (ВООЗ) здоровя за останніх 10 років в світі паразитарними захворюваннями заразилося більше 4,5 млрд. людей. 95% людей на Землі заражено паразитами. За даними офіційної медичної статистики, сумарний показник захворюваності різними паразитарними захворюваннями в 10 разів вище за захворюваність гострими кишковими інфекціями і по своїй частоті порівнянний із захворюваністю грипом. Цікаву статистику розподілу ролей інфекційних і паразитарних агентів при виникненні онкологічних захворювань дає ВООЗ (1996, Женева) Локалізація раку в органах Число випадків в рік, тис З них внаслідок паразитарних агентів,% Шлунок 996 55 Жіночих органів, зокрема, шийка матки 529 / 390 80 / 83 Печінка 527 82 Легені 1020 90 Лімфоми 303 100 Лейкемія 275 1 Сечовий міхур 500 100 (по шистосомозу) Рак матки 200 100 (по шистосомозу) (дана таблиця узята з книги Елісєєвой О.І. «Черви-паразити - причина нерозпізнаних діагнозів»). Паразити викликають сенсибілізацію організму з подальшим розвитком алергічних реакцій, механічне пошкодження органів і тканин господаря і порушення їх функцій, різні запальні процеси, анемію. Ехінококоз кістки Личинкові стадії більшості гельмінтів здатні мігрувати в різні тканини, вражаючи легені, серце, головний мозок, очі, мязи і кістки, що інколи призводить до необоротних наслідків, включаючи сліпоту, епілептичні напади, недоумство, враження внутрішніх органів, а інколи і до летальних наслідків. Loa loa в кон’юктиві ока Особливо згубна дія паразитів на організм дитини. Стінки тіла сколецид утворені шкірно-мускулястим мішком; їх тканини формуються із трьох зародкових листків. На цій підставі виділена група контактних гельмінтозів (Шульман Е.С, 1952). Під впливом гельмінтів порушується всмоктування жпоживних речовин, насамперед вітамінів і мікроелементів, що обумовлене патоморфологічними і функціональними змінами слизовоїї оболонки шлунково-кишкового тракту. Так, анкілостома дає за добу до 25 000 яєць, Fasciolopsis buski - до 48 000, а аскарида людська - до 200 000 яєць. Клінічна картина Паразитарні захворювання часто, до певного моменту, мають латентну (приховану) форму перебігу, або симптоми наявності паразитів маскуються під такими характерними для багатьох захворювань проявами як: • хронічна втома; • зміна апетиту (частіше його погіршення); • нервозність; • порушення моторики ШКТ (нудота, інколи блювота, закрепи, проноси, метеоризм); • слинотеча; • анемія і інші зміни крові - підвищення ШОЕ, еозинофілія; • біль в різних групах мязів, суглобах; • головний біль; • «безпричинне» періодичне підвищення температури тіла до субфебрильних цифр (37-38°С); • безсоння і інші порушення сну; • гіповітаміноз; • різні шкірні прояви; • алергічні прояви; • часті захворювання дихальної системи (інколи аж до бронхіальної астми); • бруксизм - скрегіт зубами під час сну. За прогнозами Українського центру санітарно-епідеміологічного нагляду, що грунтується на дослідженні обласних санепідемстанцій частота цієї патолог