Дослідження фармакологічної дії гомеопатичних препаратів (ехінацеї композитум та коензиму композитум) для ветеринарії. Аналіз їх впливу на нормалізацію обміну речовин та корекцію імунного статусу організму хворих на катаральну бронхопневмонію телят.
Аннотация к работе
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ та БІОТЕХНОЛОГІЙАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук Робота виконана в Одеському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України Канюка Олександр Іванович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького, професор кафедри фармакології та токсикології кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького, за адресою: 79010, м.У структурі хвороб бактеріальної етіології бронхопневмонія телят є одною з найбільш частих причин загибелі тварин, а тому завдає значних економічних збитків тваринництву (Левченко В.І. і співавт., 1995). ехінацея коензим ветеринарія бронхопневмонія теля Недостатнє вивчення цього питання було підставою до проведення нами комплексних досліджень фармакологічної дії ехінацеї композитум та коензим композитум у дослідах на клінічно здорових і хворих на катаральну бронхопневмонію телятах. Для вирішення поставленої мети необхідно було вивчити такі питання: - дослідити санітарно-гігієнічну ситуацію господарств півдня Одеської області шляхом визначення у ґрунті й воді мінеральних речовин (кобальту, заліза, міді, марганцю); провести аналіз раціонів телят за поживною цінністю та вмістом мінеральних речовин, які досліджували; визначити в крові клінічно здорових та хворих на бронхопневмонію телят півдня Одеської області гематологічні показники (кількість лейкоцитів, еритроцитів, вміст гемоглобіну, ШОЕ, лейкограму), рівень мікроелементів (кобальту, міді, заліза, марганцю), активність ферментів (каталази), концентрацію церулоплазміну і показників імунного статусу (лімфоцитів, Т-лімфоцитів (Е-РУК), В-лімфоцитів (М-РУК), О-лімфоцитів, адгезивну дію нейтрофілів (Е-РУН), фагоцитоз нейтрофілів ((фагоцитарне число (ФЧ) та фагоцитарний індекс (ФІ)), індекс навантаженості (ІН), рівень імуноглобулінів класів А, М, G та титр гетерофільних аглютинінів (ТГА); розробити відповідні рекомендації і впровадити у практику ветеринарної медицини гомеопатичні препарати - ехінацею композитум і коензим композитум сукупно з антибіотиком (біцілін-3) для лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію.У ґрунті й воді визначали вміст мінеральних речовин (кобальту, заліза, міді, марганцю); провели аналіз раціонів телят за поживною цінністю та вмістом вищевказаних мінеральних речовин; в крові клінічно здорових телят визначали гематологічні показники, вміст мікроелементів, активність ферментів і показники імунного статусу. У крові визначали: вміст гемоглобіну крові уніфікованим геміглобінціанідним методом (1987); кількість еритроцитів визначали фотоколориметричним методом (Козловская Л.В., Николаева А.Ю., 1984); кількість лейкоцитів підраховували загальноприйнятою методикою у камері Горяєва (1987); швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) визначали загальноприйнятим методом Панченкова (1987); лейкоцитарну формулу визначали за уніфікованим методом морфологічного дослідження формених елементів крові з диференціальним підрахунком у зафарбованому мазку (Меншикова В.В., 1987). Показники імунного статусу: кількість Т-лімфоцитів (Е-РУК), В-лімфоцитів (М-РУК), О-лімфоцитів, адгезивну дію нейтрофілів (Е-РУН), фагоцитарне число (ФЧ), фагоцитарний індекс (ФІ) та індекс навантаженості (ІН) визначали за допомогою реакції розеткоутворення (Лебедева К.А., Понякина И.Д., (1990); вміст імуноглобулінів А, М, G у сироватці крові - методом радіальної дифузії з використанням моноспецифічних антисироваток (Manchini, 1965); титр гетерофільних аглютинінів (ТГА) визначали за реакцією Пауля-Буннеля в модифікації Е.Ф.Чернушенко (1981). На 10-у добу досліду кількість Т-лімфоцитів збільшилась у телят 1-ої та 2-ої груп на 5,49% і 7,69% відповідно, тоді як у тварин 3-ої та 4-ої груп кількість Т-лімфоцитів вірогідно збільшилась на 21,98% та 13,19% відповідно. У 2-ій групі загинуло - 1 теля (10%), одужало - 7 (70%) та процес перейшов у хронічну форму у 2 (20%) телят, у 3-ій групі одужало - 9 телят (90%) та процес перейшов у хронічну форму у 1 (10%) теляти, в 4-ій групі одужало - 8 (80%) та процес перейшов у хронічну форму у 2 (20%) телят, причому загибелі не відбувалось у 3-ій та 4-ій групах (табл.1).На інтактних телятах теоретично обґрунтовано фармакологічну дію, а на телятах, хворих на катаральну бронхопневмонію, встановлено їх високу терапевтичну ефективність. Біцилін-3 в дозі 50 тис. ОД/кг, при катаральній бронхопневмонії на період клінічного одужання нормалізував вміст гемоглобіну крові, проте кількість еритроцитів була вірогідно більшою на 17%, ШОЕ залишалось вірогідно прискореним на 61%. Підвищеною була активність каталази на 8%, а рівень міді вірогідно збільшився на 13,6% та вірогідно нижчим на 19% був рівень кобальту.