Фармакологічне вивчення комбінованих препаратів поллентару, фелентару і феполену у порівнянні з класичним екстрактом елеутерокока. Обґрунтування доцільності створення нового класу адаптогенів на основі біологічно активних речовин продуктів бджільництва.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора фармацевтичних наук ФАРМАКОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ І МЕХАНІЗМИ ДІЇ НОВОГО КЛАСУ АДАПТОГЕНІВ НА ОСНОВІ ПРОДУКТІВ БДЖІЛЬНИЦТВА І БУРШТИНОВОЇ КИСЛОТИОфіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, ДЕВЯТКІНА Тетяна Олексіївна, ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», професор кафедри експериментальної та клінічної фармакології доктор медичних наук, професор, КИРИЧОК Людмила Трохимівна, Харківський Національний медичний університет, професор кафедри фармакології та медичної рецептури доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, ГОРБЕНКО Наталія Іванівна, ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. Встановлено наявність у досліджуваних засобів поллентару, фелентару і феполену видів активності, притаманних адаптогенам: антигіпоксичної, актопротекторної, стреспротективної, здатності підвищувати фізичну працездатність в ускладнених умовах. Доведено, що механізм адаптогенної дії відібраного для впровадження препарату поллентару при фізичному навантаженні полягає в обмеженні анаеробних метаболічних процесів, посиленні фосфорилювальної активності мітохондрій, оптимізації вуглеводного резерву органів, ліпідного обміну, підвищенні активності АОС та гальмуванні активізованих процесів ПОЛ. В умовах хронічного стресу встановлено, що адаптогенна дія поллентару реалізується як за рахунок впливу на нейрогуморальний компонент ЗАС, так і за рахунок периферичного компоненту: посилення білоксинтетичних процесів, як структурної основи адаптації, оптимізації енергоутворення та відновлення рівноваги ПОЛ/АОС, що обумовлено здатністю перехоплювати гідроксильний і супероксидний радикали та гальмувати активність радикалгенеруючого фермента ксантиноксидази. Представленная работа посвящена разностороннему фармакологическому изучению новых оригинальных комбинированных средств поллентара, фелентара и феполена в сравнении с классическим адаптогеном экстрактом элеутерококка, результаты которого являются экспериментальным обоснованием целесообразности создания нового класса адаптогенов на основе биологически активных веществ продуктов пчеловодства (цветочной пыльцы, фенольной гидрофобной субстанции прополиса) и янтарной кислоты.З огляду на неможливість усунення причинних факторів стресогенних розладів, провідна роль надається їх фармакологічній профілактиці і лікуванню, що направлені на гальмування переходу організму зі стану передхвороби у хворобу, на збереження можливостей для повноцінної реалізації соціальних функцій, підтримку оптимального психоемоційного і метаболічного балансу (Л.Т. У комплексному механізмі дії класичних адаптогенів (елеутерокока, родіоли, женьшеню), поряд з периферичними, які обумовлені переважно метаболічними властивостями, значне місце має вплив на нейроендокринні механізми формування адаптивних реакцій через центральну нервову систему та гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникову вісь (В.Н. У звязку з вищенаведеним, зростає використання як адаптогенів таких засобів як радіопротектори, актопротектори і антиоксиданти, які переважно за рахунок специфічного впливу здатні забезпечувати формування механізмів «термінової» адаптації (Ю.Г. З огляду на зростаючу потребу в препаратах адаптогенної дії, і, враховуючи енергізувальні властивості БК, а також антиоксидантні властивості БАР квіткового пилку і ФГПП, недостатню їх вивченість в аспекті впливу на механізми адаптації, необхідність удосконалення їх застосування в медичній практиці, є актуальними розробка та фармакологічне вивчення адаптогенної дії нових комбінованих засобів, створених на основі цих компонентів у зручній лікарській формі - капсули. Метою роботи було встановлення адаптогенної дії нових комбінованих засобів: феполену, фелентару, поллентару, створених з продуктів бджільництва (квіткового пилку, фенольного гідрофобного препарату прополісу) та бурштинової кислоти, для вибору перспективного для впровадження у медичну практику нового адаптогену.Обєктом дослідження була фармакологічна корекція адаптаційних процесів за допомогою нових комбінованих засобів: феполену, фелентару, поллентару, що створені з продуктів бджільництва (квіткового пилку, фенольного гідрофобного препарату прополісу) та бурштинової кислоти на кафедрі аптечної технології ліків НФАУ під керівництвом професора О.І. Вивчення адаптогенної дії засобів в ускладнених умовах було проведено в тесті бігу щурів на третбані на тлі гемічної гіпоксії та в тесті плавання мишей після іммобілізації (власна модифікація моделей). Досліджувані засоби в найбільш активній дозі на моделі гіпоксії замкнутого простору: феполен (50 мг/кг, 90%); фелентар (50 мг/кг, 90%); поллентар (50 мг/кг, 86%) і гемічної гіпоксії: феполен (25 мг/кг, 50 %); фелентар (100 мг/кг, 48 %); поллентар (25 мг/кг, 37%), за вираженістю антигіпоксичної дії перевершували або відповідали антигіпоксичному ефекту класичного адаптогена - екстракту елеутерокока (47 %) і в більшості випадків перевершували активність янтавіту (26 %).