Розробка оптимального складу, ефективності лікування, впровадження у практику ветеринарної медицини мазі для лікування гнійно-некротичних уражень шкіри тварин. Дослідження специфічної дії мазі та її переваг у порівняні з хлортетрацикліновою маззю.
Аннотация к работе
ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наукРобота виконана на кафедрі фармакології та токсикології Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького Міністерства аграрної політики України Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор Канюка Олександр Іванович, Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького, професор кафедри фармакології та токсикології Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Сергієнко Олексій Іванович, Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів і кормових добавок, провідний науковий співробітник кандидат ветеринарних наук, доцент Духницький Володимир Богданович, Національний аграрний університет, кафедра фармакології та токсикології Захист відбудеться “18”березня 2004 р. о 12 00 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.03 у Львівській національній академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м.При гнійно-некротичних ураженнях шкіри з лікувальною метою застосовують мазі або лініменти, що містять антибіотики групи хлортетрацикліну, стрептоміцину, гентаміцину. Виходячи з цих міркувань проведення досліджень є актуальним, оскільки в Україні застосування мазі „Офлодерм” проведено вперше і має важливе значення для науки й практики ветеринарної медицини. Метою проведених досліджень було розробити оптимальний склад, вивчити ефективність лікування, впровадити у практику ветеринарної медицини мазь для лікування гнійно-некротичних уражень шкіри тварин. провести клінічні дослідження мазі „Офлодерм” при гнійно-некротичних ураженнях шкіри у собак, телят, овець; При спонтанних інфікованих ранах у собак, некробактеріальних ураженнях кінцівок у овець, гнійному запаленні пуповини у телят встановлено високу терапевтичну ефективність мазі „Офлодерм”, порівняно з хлортетрацикліновою.В монокультурі вони були представлені показниками: стафілокок золотистий - 33%, стафілокок гнійний - 25%; стрептококи становили 68 колоній, що складає 19%; протей - 46 колоній, що становить 11%; синьогнійна паличка - 30 колоній, що становить 10%; кишкова паличка - 10 колоній, що складає 3%; на іншу мікрофлору припадало 2%. Отже, при гнійно-некротичних ураженнях шкіри (інфіковані рани у собак, гнійне запалення пуповини у телят, некробактеріальні ураження кінцівок у овець) мікрофлора вмісту рани була різноманітна за якісним і кількісним складом. На основі методу дифузії у твердому агарі із застосуванням дисків, просочених антибіотиками: офлоксацином, хлортетрацикліном та гентаміцином встановлено, що проти виділеної мікрофлори слабку антимікробну дію проявляв хлортетрациклін, більш сильну - гентаміцин, а найбільшу - офлоксацин, особливо при сумісному застосуванні з димексидом. При визначенні чутливості мікрофлори до антибіотиків за методом серійних розведень у рідкому живильному середовищі встановлено, що за величинами показників МБК офлоксацин в концентрації 12 мкг/мл діє згубно на стрептококи, в концентрації 22 мкг/мл - на протей, в концентрації 18 мкг/мл - на стафілококи (табл. Отже, проникнення офлоксацину в шкіру і мязи, хоча і в невеликих кількостях, дає підстави сподіватися на відповідну антимікробну дію препарату при лікуванні гнійно-некротичних уражень: інфіковані рани у собак, гнійне запалення пуповини у телят, некробактеріальні ураження кінцівок у овець, що встановлено нами за умов спонтанних захворювань.Вивчено фармакологічні, токсикологічні властивості мазі „Офлодерм” та її основних складових частин - офлоксацину та димексиду. Вивчено ефективність лікування маззю „Офлодерм” у собак із спонтанними інфікованими ранами, телят із гнійним запаленням пуповини, овець із некробактеріальними ураженнями кінцівок. У складі мазі „Офлодерм” інгредієнти (офлоксацин, димексид і новокаїн) проявляють синергічну дію в процесах лікування тварин з інфікованими ранами. Офлоксацин проявляє у 2-2,5 рази сильнішу антимікробну дію на стафілококи, стрептококи, протей та бактеріальні асоціації, виділених із вмісту ран за умов гнійно-некротичних уражень шкіри, порівняно зі стрептоміцином, хлортетрацикліном та гентаміцином. За умов щоденної внутрішньомязової інєкції кролям офлоксацину та димексиду у дозах, що у 10 разів перевищують лікувальну, на 30-у добу настає збільшення кількості еритроцитів на 22%, підвищується рівень гемоглобіну крові на 29%, зменшується рівень загального білка на 17%, альбумінів на 29% та підвищується активність ферментів (амінотрансфераз) у сироватці крові.