Використання лікарської рослинної сировини для виробництва препаратів антимікробної і діуретичної дії. Комплексне фармакогностичне вивчення біологічно активних речовин кори, листя і суплідь роду душекія. Виготовлення спиртових та етилацетатних екстрактів.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наукНауковий керівник:доктор фармацевтичних наук, професор СЕРБІН АНАТОЛІЙ ГАВРИЛОВИЧ Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри ботаніки Офіційні опоненти:доктор фармацевтичних наук, професор БЕЗУГЛИЙ ПЕТРО ОВКСЕНТІЙОВИЧ Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри фармацевтичної хімії кандидат фармацевтичних наук, старший науковий співробітник ДЕРКАЧ АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ Державне підприємство “Державний науковий центр лікарських засобів”, завідувач сектором природних гетероциклічних сполук Захист відбудеться „21 ”квітня 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м.До перспективних джерел лікарської рослинної сировини для виробництва препаратів антимікробної, протизапальної, імуностимулюючої та діуретичної дії належать види роду Duschekia Opiz, які характеризуються наявністю ряду біологічно активних речовин (БАР), в тому числі поліфенольних сполук. Мета і завдання дослідження: Проведення порівняльного вивчення видів роду Duschekia щодо якісного складу та кількісного вмісту деяких груп біологічно активних речовин з метою їх виділення і подальшого використання в медичній практиці; визначення найбільш перспективного виду та сировини для одержання біологічно активних субстанцій, встановлення їх біологічної активності та стандартизація; вивчення морфолого-анатомічних діагностичних ознак сировини видів роду Duschekia та визначення ресурсів D. viridis в Україні. Для досягнення постановленої мети необхідно було вирішити наступні завдання: · провести попереднє фармакогностичне дослідження видів роду Duschekia та визначити найбільш перспективний вид і сировину для подальших досліджень; Ресурсознавчі визначення здійснювали загальноприйнятими в геоботаніці методами опису пробних ділянок.Наукова новизна отриманих результатів: Вперше здійснено комплексне фармакогностичне, фармакологічне та ресурсне дослідження видів роду Duschekia Opiz, визначено найперспективніший вид та сировину, встановлено якісний склад та кількісний вміст БАР. Особистий внесок здобувача: Особисто автором проаналізована наукова література з досліджуваної проблеми; визначений якісний склад та кількісний вміст основних груп БАР, зокрема дубильних речовин, флавоноїдів, полісахаридів, амінокислот та жирних кислот в сировині трьох видів роду Duschekia; виділено в індивідуальному стані та ідентифіковано 19 сполук різної хімічної природи; встановлено їх будову; вивчена макро-та мікроскопічні будова трьох видів роду Duschekia, встановлено їх анатомічні та діагностичні ознаки; визначені основні ресурсні характеристики D. viridis в Українських Карпатах; на підставі отриманих експериментальних даних розроблено проект АНД на супліддя D. viridis; розроблено спосіб одержання суми поліфенолів (Душекін) із суплідь D. viridis та напрацьовано 5 серій субстанції в експериментальній фітохімічній лабораторії ДП “Дослідний завод ДНЦЛЗ”, м.Перший розділ присвячений огляду літератури, який включає відомості щодо систематичного положення і видового складу роду Duschekia, ботанічний опис, хімічний склад і використання в народній медицині трьох представників цього роду: Duschekia viridis, D. maximowiczii, D. fruticosa.Виділення та встановлення структури деяких речовин проводили на базі ДП ДНЦЛЗ під керівництвом д. хім. н., проф. На підставі фізико-хімічних властивостей, хімічних перетворень, даних елементного та хроматографічного аналізу, УФ-та ІЧ-спектроскопії, молекулярної маси, якісних реакцій та порівнянням з достовірними зразками були ідентифіковані: 3 похідні бензойної кислоти (речовини І-Ш), 4 елаготаніни (речовини IV-VII), 5 похідних кислоти коричної (речовини VIII-XII), 3 похідних бензо-б-пірону (речовини XIII-XV), та 4 флавоноїди (речовини XVI-XIX). Ідентифікація елаготанінів: Речовини IV-VII віднесені до гідролізуємих дубильних речовин елаготанінової групи, оскільки з 1% розчином хлорного заліза утворюють комплекс синьо-сірого кольору, що дозволяє судити про їхню поліфенольну природу. Схема хімічного перетворення елаготанінів показує, що кислотний, лужний та ферментний гідролізи приводять до утворення в усіх сполуках кислоти елагової та L-арабінози і D-ксилози (сполука IV), L-арабінози і D-глюкози (сполука V), D-ксилози та D-глюкози (сполука VI) та L-арабінози і D-ксилози (сполука VII). Хімічні перетворення, дані елементного аналізу та молекулярної маси свідчать, що речовини IV-VII є біозидами елагової кислоти, а цукри, що входять до молекули елаготанінів мають піранозну форму.Вперше проведено комплексне фармакогностичне дослідження кори, стебел, листя та суплідь D. viridis, D. maximowiczii та D. fruticosa з метою використання їх в якості лікарської рослинної сировини.