Сучасні дані літератури з питань лікування маткових кровотеч в період менопаузи. Аналіз асортименту фітопрепаратів для профілактики та лікування ускладнень в клімактеричний період. Природні комплекси з пагонів ожини сизої та їх біологічна активність.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПАГОНІВ ОЖИНИ СИЗОЇ ТА СТВОРЕННЯ НА ЇЇ ОСНОВІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВВизначено присутність вуглеводів, амінокислот, аскорбінової кислоти, фенольних сполук: гідроксиксикоричних та гідроксибензойних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин. З пагонів ожини сизої виділено та встановлена структура 16 індивідуальних сполук: 2-похідні гідроксибензоїної кислоти, 6-похідні гідроксикоричної кислоти, 8-похідні флавоноїдів (3-аглікони флавоноїдів та 5-глікозиди флавоноїдів), а також визначено 16 амінокислот, 6 жирних кислот, 22 мікро - та макроелементів. Установлено наличие разных групп БАВ: углеводов, аминокислот, аскорбиновой кислоты, фенолкарбоновых кислот, гидроксикоричных кислот, дубильных веществ, флавоноидов. Методом колоночной хроматографии на полиамиде, бумажной, тонкослойной и препаративной хроматографии выделено и установлена структура 16 веществ: 2 - производные гидроксибензойной кислоты, 6 - производные гидроксикоричной кислоты, 8 - производные флавоноидов. Впервые определено количественное содержание гидроксикоричных кислот, аминокислот, жирных кислот, окисляемых полифенолов, флавоноидов, аскорбиновой кислоты, макро - и микроелементов, а также их содержание по фазам вегетации, которые позволили определить благоприятный период для сбора сырья.Флавоноїди та поліфеноли мають тенденцію до накопичення у значних кількостях, що дає можливість розглядати рослини як джерело цих речовин. Необхідність комплексного використання рослин та наявність достатньої сировинної бази пояснює зацікавленість до вивчення дикоростучих рослин, а також недостатнє хімічне та фармакологічне вивчення надземної частини стали підставою для проведення наших досліджень. У звязку з цим як обєкт дослідження нами була обрана рослина - Ожина сиза (Rubus caesius L.) родини розових (Rosaceae). Метою роботи було вивчення біологічно активних речовин пагонів ожини сизої та створення на їх основі лікарського засобу кровоспинної дії. провести фітохімічне вивчення якісного складу і визначити кількісний вміст основних груп БАР в пагонах ожини сизої;Проведений аналіз літературних даних свідчить, що хімічний склад вегетативних органів ожини сизої (Rubus caesius L.) флори України практично не вивчений, не визначено оптимальні терміни заготівлі ЛРС. Обєктом наших досліджень були пагони ожини сизої, які заготовлені у різних регіонах України: Харківська область, Карпати, Крим протягом 1999 - 2004 р.р. На підставі фізико-хімічних досліджень ідентифікували речовину 2.12 як 3,4,5 - тригідроксибензойну кислоту або галову кислоту, речовину 2.13 як ділактон гексагідроксидифенової кислоти або елагову кислоту. В продуктах лужної деструкції речовин 2.14 (кофейна кислота), 2.16 (хлорогенова кислота), 2.17 (неохлорогенова кислота), 2.18 (ізохлорогенова кислота) знайдено 3,4-діоксибензойна (протокатехова) кислота, речовини 2.15 (ферулова кислота) - ванілінова кислота, речовини 2.19 (n-кумарова кислота) - n-гідроксибензойна кислота. Таким чином, за даними фізико - хімічних досліджень, УФ - та ІЧ - спектроскопії, аналізу продуктів лужної деструкції, кислотного гідролізу, ацетилювання, метилювання ідентифіковано в порівнянні з вірогідними зразками: речовину 2.20 як 3,5,7,4"-тетраоксифлавон (кемпферол), речовину 2.21 як 5,7,3",4"-тетраоксифлавон (лютеолін), речовину 2.22 як 3,5,7,3",4"-пентаоксифлавон (кверцетин), речовину 2.23 як кверцетин-3-0-?-D-глюкопіранозид (ізокверцитрин), речовину 2.24 як кемпферол - 3-0-?-D-глюкопіранозид (астрагалін), речовину 2.25 як кемпферол - 3-0-?-L-арабофуранозид, речовину 2.26 як кверцетин-3-0-?-D-галактопіранозид (гіперозид), а речовину 2.27 як кверцетин-3-0-?-D-рутинозид (рутин).Вперше проведено систематичне фітохімічне і фармакологічне вивчення пагонів ожини сизої флори України. На підставі проведених фізико - хімічних методів аналізу (УФ-, ІЧ-спектрів, різних хроматографічних методів аналізу), хімічних перетворень речовин для виду Rubus caesius вперше виділено та встановлена структура 16 речовин, в тому числі: 2-похідні гідроксибензойної кислоти, 6-похідні гідроксикоричної кислоти, 8-похідні флавоноїдів, серед яких 3-аглікони флавоноїдів, 5-глікозиди флавоноїдів. Домінуючи амінокислоти для пагонів ожини сизої у 3 зразках склали пролін (1,48% - 3,37%), глутамінова кислота (1,22% - 1,39%) та аспарагінова кислота (0,71% - 1,19%). Загальний вміст амінокислот в пагонах ожини сизої коливається від 10,25% до 12,04%, вміст незамінних амінокислот 4,2% - 4,43%, замінних амінокислот 5,82% - 7,84%. Вперше проведений аналіз динаміки накопичення основних груп БАР: флавоноїдів, аскорбінової кислоти та поліфенолів, що окиснюються, які дозволили визначити сприятливий період збору сировини - липень.