Ботанічні ознаки, географічне поширення, хімічний склад і застосування рослин родів куничник та щучник у медичній практиці. Якісний склад та кількісний вміст основних груп біологічно активних речовин у траві куничника звичайного і щучника дернистого.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наукРобота виконана на кафедрі хімії природних сполук Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоровя України. Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор Кисличенко Вікторія Сергіївна Національний фармацевтичний університет, завідуюча кафедрою хімії природних сполук Горбачевського, завідуюча кафедрою фармакогнозії з медичною ботанікою кандидат фармацевтичних наук, доцент ТОДОРОВА ВІОЛЕТА ІВАНІВНА Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України, доцент кафедри контролю якості і стандартизації лікарських засобів Захист відбудеться „_25_”__червня___ 2013 р. о __1000_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м.До таких перспективних культур належать куничник звичайний - Calamagrostis epigeios (L.) Roth. та щучник дернистий - Deschampsia caespitosa (L.) P. Beauv., родини злакові - Poaceae Barnh., які досить широко розповсюджені на території України та країн СНД. Трава куничника звичайного і трава щучника дернистого містять значну кількість різних груп біологічно активних речовин (БАР). Метою роботи було комплексне фармакогностичне вивчення трави куничника звичайного і трави щучника дернистого - дикорослих рослин флори України, розробка фітозасобів на їх основі, а також методик контролю якості (МКЯ) на лікарську рослинну сировину та лікарські препарати. провести попереднє дослідження хімічного складу трави куничника звичайного і трави щучника дернистого; Вперше в траві куничника звичайного і траві щучника дернистого ідентифіковано і визначено кількісний вміст 14 макро-та мікроелементів; ідентифіковано та визначено кількісний вміст 10 жирних кислот; а також отримано фракції полісахаридів і визначено їх вихід.За допомогою якісних реакцій, ПХ, ТШХ, ГХ та ВЕРХ, спектральних методів аналізу, тривимірної скануючої спектрофлуориметрії в траві куничника звичайного та в траві щучника дернистого встановлено наявність вільних та звязаних цукрів, полісахаридів, амінокислот, органічних кислот, дубильних речовин, простих фенолів, фенолкарбонових кислот, флавоноїдів, кумаринів, сапонінів, хлорофілів, каротиноїдів, жирних кислот. Аналіз одержаних спектрів дозволив зробити висновки щодо наявності в ліпофільному комплексі з трави куничника звичайного простих фенолів, естерів коричних кислот, агліконів флавонів, суміші хлорофілів a і в, в ліпофільному комплексі з трави щучника дернистого - агліконів флавоноїдів, суміші хлорофілів а і в. В ліпофільних фракціях з трави куничника звичайного та з трави щучника дернистого було ідентифіковано по 10 жирних кислот: міристинову (тетрадеканову), пальмітинову (гексадеканову), пальмітинолеїнову (гексадеценову), стеаринову (октадеканову), олеїнову (октадеценову), лінолеву (октадекадієнову), ліноленову (октадекатрієнову), арахінову (ейкозанову), бегенову (докозанову), ерукову (докозенову). В результаті дослідження вперше в траві куничника звичайного виділено в індивідуальному стані та встановлено структуру 21 речовини, з них 17 фенольних сполук: 4 похідних кумарину (умбеліферону, скополетину, ізоскополетину, ескулетину), 8 флавоноїдів (апігеніну, лютеоліну, цинарозиду, кверцетину, вітексину, орієнтину, гомоорієнтину, сапонаретину), 5 гідроксикоричних кислот (n-кумарової, кофейної, ферулової, хлорогенової і неохлорогенової); 2 речовин терпенової природи (урсолової, олеанолової кислот); хлорофілу а та хлорофілу в. Вперше в траві щучника дернистого виділено в індивідуальному стані та встановлено структуру 22 речовин, з них 18 фенольних сполук: 5 похідних кумарину (умбеліферону, скополетину, ізоскополетину, ескулетину, дафніну), 8 флавоноїдів (апігеніну, лютеоліну, цинарозиду, кверцетину, вітексину, орієнтину, гомоорієнтину, сапонаретину), 5 гідроксикоричних кислот (n-кумарової, кофейної, ферулової, хлорогенової і неохлорогенової); 2 речовин терпенової природи (урсолової, олеанолової кислот); хлорофілу а та хлорофілу в.У дисертації наведене теоретичне узагальнення та вирішення наукової задачі, що виявляється в комплексному фармакогностичному вивченні диких злаків України: трави куничника звичайного та трави щучника дернистого. Якісними реакціями, тривимірною скануючою спектрофлуориметрією та за допомогою хроматографічних методів аналізу в траві куничника звичайного та в траві щучника дернистого встановлено наявність вільних та звязаних цукрів, полісахаридів, амінокислот, органічних кислот, дубильних речовин, простих фенолів, фенолкарбонових кислот, флавоноїдів, кумаринів, сапонінів, хлорофілів, каротиноїдів, жирних кислот.