Таксономічне дослідження численного роду Crataegus L. Визначення флавоноїдного, поліфенольного, жирнокислотного, амінокислотного та мікроелементного складу сировини досліджуваних видів. Розробка рідкого екстракту комплексного препарату "Фітокардин".
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Робота виконана на кафедрі фармакогнозії Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоровя України Національний фармацевтичний університет, професор кафедри фармакогнозії Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри медичної ботаніки доктор фармацевтичних наук, професор З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м.Для комплексного лікування гіпертонічної хвороби I-II стадії широко застосовують фітопрепарати, тому цілеспрямований пошук нових джерел біологічно активних речовин (БАР) та створення на їх основі лікарських препаратів серцево-судинної, зокрема, антигіпертензивної дії є актуальним завданням фармації. Для здійснення поставленої мети необхідно було виконати такі завдання: · скласти аналітичний огляд за результатами фармакогностичного і фармакологічного досліджень та застосування препаратів представників роду Глід; · встановити корелятивні звязки між морфологічними ознаками та хімічним складом таксонів для цілеспрямованого пошуку природних сполук серед глодів для виявлення перспективних видів роду Глід як джерел БАР; Обєкти дослідження: листя, плоди, квітки видів роду Crataegus L. і групи БАР - фенольні сполуки (прості феноли, гідроксикоричні кислоти, кумарини, флавоноїди, дубильні речовини), амінокислоти, жирні кислоти, каротиноїди, органічні кислоти, терпеноїди, сапогеніни, мікроелементи, які обумовлюють фармакологічну активність досліджуваної сировини. флори України; на основі методів граф-аналізу багатофакторних даних характеристики роду проаналізовано 12202 негативних та позитивних станів ознак; виявлено корелятивні звязки між морфологічними ознаками та якісним складом фенольних сполук та на основі одержаних даних встановлено перспективні види глодів як джерела БАР.Розділ 1 присвячено аналітичному огляду сучасного стану досліджень рослин роду Глід: фармакогностичній характеристиці, використанню в науковій та народній медицині, номенклатурі препаратів з використанням сировини глодів. В продуктах лужної деструкції речовини 37 (кофейна кислота), 14 (хлорогенова кислота) і 15 (неохлорогенова кислота) знайдено 3,4-дигідроксибензойну (пірокатехову) кислоту, речовини 39 (ферулова кислота) - п-гідроксибензойну кислоту. Порівняння фізико-хімічних властивостей речовини 37 і кофейної кислоти, речовини 39 з феруловою кислотою вказало на їх ідентичність. Флавоноїди агліконової природи нами було ідентифіковано: речовину 8 як 5,7,3",4"-тетрагідроксифлавон (лютеолін), речовину 28 як 5,7,4"-тригідроксифлавон (апігенін), речовину 51 як 3,5,7,4"-тетрагідроксифлавон (кемпферол), речовину 35 як 3,5,7,3",4"-пентагідроксифлавон (кверцетин). Речовини 31, 41 та 44 виявились стійкими до кислотного гідролізу, тому було проведене їх розщеплення до аглікону та вуглеводного залишку за допомогою йодидної кислоти у середовищі рідкого фенолу і оцтового ангідриду, в результаті з речовини 31 отримано лютеолін та D-глюкозу, з речовини 41 - аглікон апігенін та D-глюкозу.флори України; виявлено перспективні види C.arnoldiana Sarg., C.submollis Sarg., та C.canadensis Sarg. як джерела БАР; на основі екстракту плодів глоду Арнольда створено комплексну лікарську форму антигіпертензивної, антиаритмічної та седативної дії. Вперше проведено морфолого-таксономічне дослідження 38 видів глоду, в результаті якого виявлено групу таксонів, що показує найбільшу спорідненість з рештою видів та визначає морфологічну характеристику роду. Виявлено розділення роду на декілька груп (гілок), сукупність ознак яких корелює з природними ареалами розповсюдження цих видів. Вперше проведено хемотаксономічне дослідження 12 видів глоду: 9 нефармакопейних культурних видів північноамериканської групи та 3 фармакопейних видів; визначено хімічний профіль роду Глід.