Ефективність інтенсивної антибактеріальної терапії при гнійно-септичних захворюваннях у дітей. Розробка способів визначення антибіотикорезистентності на основі молекулярно-генетичних особливостей збудника та з використанням неспецифічних праймерів.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоровя україни Фармакогенетичні аспекти інтенсивної терапії при гнійно-септичних захворюванняхНауковий керівник: доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, Чуєв Петро Миколайович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії з післядипломною підготовкою Мечникова, професор кафедри мікробіології доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Бобирьов Віктор Миколайович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м. Захист відбудеться 9.07.2003 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.01 при Одеському державному медичному університеті МОЗ України за адресою: 65026, Одеса, Валіховський пров.,2. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного медичного університета МОЗ України (м.Для якісної фармакотерапії як основи інтенсивної терапії при гнійно-септичних захворюваннях важливим є своєчасне визначення виду, штаму збудника і його чутливості до тих чи інших антибіотиків. Провідним компонентом у лікуванні цих процесів є антибактеріальна терапія, ефективність якої істотно залежить від фактора часу (Ерофеев В.В., Лирцман И.В., Поликарпова С.В., 1998). Засоби, засновані на застосуванні полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) відрізняються можливістю одержання інформації за відносно короткі терміни (4-6 годин) і з високою точністю (до 99%) (Антоненко С.В., Кравченко О.Н., Петренко Е.В., 1999). Метою дослідження було підвищення ефективності інтенсивної антибактеріальної терапії при гнійно-септичних захворюваннях у дітей шляхом розробки нових підходів до визначення антибіотикорезистентності на основі молекулярно-генетичних особливостей збудника. Проаналізувати структуру і динаміку зустрічальності по роках збудників гнійно-септичних захворювань у дітей в Одеському регіоні.Проаналізовано дані про лікування хворих у зазначений період у відділеннях: анестезіології, реанімації й інтенсивної терапії, реанімації новонароджених і гнійної хірургії Одеської обласної дитячої клінічної лікарні . Оцінено і проаналізовано дані, отримані після проведення мікробіологічного дослідження з дослідженням антибіотикорезистентності, а також у зіставленні з клінічними діагнозами в динаміці. Для одержання антибіотикограми використовували метод дифузії антибіотиків з дисків в агар, застосовуючи диски з антибіотиками фірми “Ranbaxy “(Індія), НПФ “Симеста - ВААЛ” (Одеса). У роботі використані штами: Staphylococcus aureus № 285, Cowan 1 (продуцент протеїну А), ATTC 25923, 209p; Staphylococcus epidermidis № 287, № 286, № 284, і ін., з яких були виділені ДНК; маркери молекулярної ваги PUC Mix; фланкуючі праймери до даних мікроорганізмів, поставлені відділом молекулярної діагностики і генної дактилоскопії Державного наукового центра Російської Федерації “Гос. У роботі використаний набір для детекції коагулазопозитивних штамів S. aureus методом ПЛР, заснований на ампліфікації ділянки (3"-повторювані елементи), що знаходиться в частині гена, який кодує позиції 1513-2188 гена коагулази , (олігонуклеотидні праймери з роботи J.V.Дослідження внутрішньовидового поліморфізму й інтрамолекулярної гетерогенності ДНК збудників гнійно-септичних захворювань у порівнянні з їх антибіотикорезистентностю дозволило розробити новий спосіб, що дозволяє за 4-6 годин, з точністю до 99%, визначити оптимальну схему використання антибіотиків. За даними аналізу, проведеного в мікробіологічній лабораторії, збудниками, що найбільше часто зустрічаються у відділеннях гнійної хірургії й інтенсивної терапії Обласної дитячої клінічної лікарні, є S. aureus (45%) і S. epidermidis (18%), кишкова паличка (16%), синегнійна паличка (6%), клебсієлла (6%). За останні 3 роки в розвитку гнійно-септичних захворювань у дітей спостерігається тенденція до збільшення питомої ваги золотавого (з 38 до 45%) і епідермального стафілококів (з 10 до 18%). Підвищення чутливості вивчених мікроорганізмів до антибіотиків відбувається, в основному, за рахунок зниження кількості помірно стійких бактерій, а підвищення резистентності - за рахунок збільшення відсотка стійких мікроорганізмів. Застосовані в медичній практиці методи визначення антибіотикорезистентності збудників гнійно-септичних захворювань дозволяють запропонувати новий метод, заснований на використанні полімеразної ланцюгової реакції, що дає можливість за 4-6 годин визначити збудник, його стійкість до антибіотика з вірогідністю до 99%.