Поняття "фактурна програма музичного твору" у єдності композиторської та виконавської складових. Закономірності побудови та розвитку фактури. Порівняння виконавських версій реалізації фактурних програм у фортепіанних творах К. Дебюссі та М. Равеля.
Аннотация к работе
Харківський державний університет мистецтв ім. Фактура як засіб реалізації програмного змісту у фортепіанній музиці (на прикладі циклів К.Робота виконана в Харківському державному університеті мистецтв ім. Гребенюк Наталія Євгеніївна, Харківський державний університет мистецтв ім. Нежданової, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри історії музики та музичної етнографії кандидат мистецтвознавства, доцент Захист відбудеться «_15_» грудня 2010 р. о _13__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.871.01 у Харківському державному університеті мистецтв ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного університету мистецтв ім.У свою чергу, виконавство передбачає особливу увагу до художньої функції фортепіанної фактури, через яку відкривається шлях до втілення глибинних змістовних якостей творів, до діалогу епох, жанрів та стилів, манер та технологій письма. Це дозволяє поставити питання про наявність у музичному творі особливих засобів реалізації його програмного змісту - фактурних, що у даній дисертації характеризується поняттям «фактурна програма музичного твору». Равеля, у великій мірі базується на закономірностях та особливих якостях фактури, яка є одним з першорядних засобів у реалізації програмного змісту твору. Равеля міри співвідношення композиторського тексту твору та його виконавських версій, де виявлення логіки фактурної побудови має одне з найсуттєвіших значень для інтерпретації. Відповідно до поставленої мети в дисертації вирішуються наступні завдання: - розглянути роль фактурних програм як засобу реалізації змісту фортепіанного твору;Розділ 1 «Програмність у музиці та специфіка її прояву у фактурі» присвячено розгляду питання музичної програмності в теоретичних концепціях. Равеля» присвячено характеристиці музично-мовних засад фактури в найпоказовіших у цьому відношенні творах. «Фактурні програми „Preludes pour piano”» на підставі зазначеного принципу виділено два типи фактурних програм. Перебування в рамках незмінної форми викладу, його початкової фактурної конфігурації компенсується динамікою щільнісно-фонічних процесів, що є показовим для ряду прелюдій першого зошиту - № 1 «Danseuses de Delphes», № 4 «Les sons et les parfums tournent dans lair du soir», № 6 «Des pas sur la neige», № 8 «La fille aux cheveux de lin», де фактура знаходиться у становленні: наскрізні щільнісні зміни долають грані між експозиційністю і розвитком; у фактурі діє принцип проростання; роль завершення відіграють своєрідні модуляції щільності викладу наприкінці. Фактурні програми у прелюдіях цього типу (№ 7 «Ce qua vu levent douest», № 10 «La cathedrale engloutie», № 9 «La serenade inferrompue» першого зошиту, № 12 «Feux dartifice» другого зошиту) тяжіють до комплексної координації висотних засобів музичної мови - від ладу до фактури.