Факторна оптимізація санаторно-курортного відновлювального лікування - Автореферат

бесплатно 0
4.5 131
Розробка моделі синергетичного лікувального впливу на організм та його функціональні системи. Обґрунтування синергетичної й цільової оптимізації комплексного лікування хворих на гіпертонію та хронічні бронхіти із застосуванням поліфенолів винограду.


Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇНауковий консультант: доктор медичних наук Торохтін Олександр Михайлович, завідувач кафедри, головний науковий співробітник клінічного відділу Українського НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Насібуллін Борис Абдуллаєвич, головний науковий співробітник відділу фундаментальних та клінічно-діагностичних досліджень Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України доктор медичних наук, доцент Гончарук Сергій Федорович, професор кафедри загальної практики та медичної реабілітації Одеського державного медичного університету МОЗ України доктор медичних наук, професор Горлов Олександр Олександрович, завідувач кафедри спортивної медицини та лікувальної фізичної культури з курсом фізіотерапії Кримського державного медичного університету ім. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України (65014, Одеса, Лермонтовський провулок, 6).У лікуванні та реабілітації ГХ та ХБ усе більше значення набувають фізичні преформовані та природні лікувальні чинники (ФППЛЧ), а розробка питань їх оптимального лікувального застосування є актуальним завданням медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології (Лобода М.В., 1999, 2000; Лобода М.В. та ін., 2005, 2006; Дзюблік А.Я., 1990; Самосюк І.З. та ін., 1994, 2001; Бабов К.Д., 1998; Бабов К.Д. та ін., 2002, 2004; Оржешковський В.В., Оржешковський В.В., 1999, 2005; Пономаренко Г.М, 1999-2005; Роздільская О.М. та ін., 1999, 2001; Торохтін О.М., 1999, 2002; Золотарєва Т.О., 2000; Клячкін Л.М., 2001; Амосова К.М. та ін., 2001; Савченко В.М., 2002; Дзяк Г.В. та ін., 2003; Коваленко В.М., 2003; Кулагін Ю.І. та ін., 2004). Завдяки цьому, в останні роки успішно формується системний цільовий підхід до фармакологічного лікування, який полягає в формуванні оптимальної клінічної мети лікування та у виборі адекватних методів її досягнення (Чучалін А.Г., 1998; Айсанов З.Р. та ін., 2001; Дзяк Г.Л. та ін., 2001; Клячкін Л.М., 2001; Солдатченко С.С. та ін., 2001; Сіренко Ю.М., 2005). Слід зауважити, що проблема використання системного цільового підходу до оптимізації санаторно-курортного лікування ГХ та ХБ залишаються все ще не вирішеною, а саме: проблема формулювання найбільш важливих етапних клінічних цілей як складових інтегральної мети СКВЛ; якісна та кількісна оцінка процесу реалізації складових (етапних) клінічних цілей та інтегральної мети лікування; оцінка впливу окремих лікувальних чинників на різні клінічні цілі та оцінка комплексного впливу різних лікувальних чинників на досягнення інтегральної клінічної мети лікування. Вивчення лікувально-профілактичних ефектів КП у хворих на ГХ та ХБ, у тому числі по відношенню до антиоксидантного компоненту стрес-лімітуючих реакцій, дозволить науково обґрунтувати та впровадити у практику застосування КП для оптимізації комплексного СКВЛ на курортах Південного берега Криму (ПБК). Розроблено нову методологію порівняльної оцінки ефективності застосування ФППЛЧ для досягнення складових (етапних) клінічних цілей, у т.ч. синергетичних, та інтегральної клінічної мети лікування, у основі якої лежить системний цільовий підхід до оптимізації комплексного СКВЛ.Робота базується на даних обстеження та оцінки ефективності СКВЛ у 220 хворих на ГХ та у 143 хворих на ХБ, які лікувалися у санаторіях ДП „Ялтакурорт”, в тому числі 258 хворих, яким було застосовано комплексне лікування з включенням КП і 105 осіб контрольних груп, які отримали курсове СКВЛ без застосування КП. Серед обстежених хворих більшість були жінки (56,8% серед хворих на ГХ та 74,1% - на ХБ), середній вік складав 51,8 років для хворих на ГХ та 45,4 роки для хворих на ХБ.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?