Поняття трудового потенціалу як економічної категорії, аналіз основних тенденцій демографічного розвитку населення. Особливості підготовки кадрів та оцінка їх конкурентоздатності, задачі формування регіональної політики розвитку трудового потенціалу.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукФактори розвитку та механізми регулювання соціально-трудового потенціалу (на матеріалах Закарпатської області). Дисертацію присвячено дослідженню теоретико-методологічних проблем розвитку трудового потенціалу в умовах поглиблення стабілізаційних процесів в економіці регіону. Поглиблено сутність категоріального апарату досліджуваної проблеми, концептуальні підходи до формування регіонального механізму регулювання соціально-трудового потенціалу, зясовано регіональні фактори його розвитку. В роботі проведено аналіз ефективності використання праці в різних сферах економіки, функціонуючої системи підготовки кадрів масових професій, розраховано індекс людського розвитку в розрізі адміністративних районів області.В умовах соціально-економічної трансформації України, її переходу до ринкових відносин особливого теоретико-методологічного та науково-прикладного значення набуває дослідження проблем, звязаних з розвитком людських ресурсів, ядро яких формує соціально-трудовий потенціал, що виступає сьогодні головним чинником економічного зростання. Складність вирішення цього вузла проблем зумовлена тим, що процеси відтворення трудового потенціалу відбуваються на принципово нових засадах, адекватних ринковій економіці, - приватній власності на засоби виробництва, свободі підприємництва і вибору сфери діяльності, особистому інтересі працівника, конкуренції, ринковій ціні праці. Зміщення акценту в реалізації ринкових реформ на регіональний рівень управління суттєво підвищує роль і відповідальність органів місцевого самоврядування за ефективність відтворення та використання людських ресурсів в умовах адаптації економіки до ринкових відносин. В працях О.Амоші, Д.Богині, С.Вовканича, В.Геєця, Б.Данилишина, М.Долішнього, С.Злупка, О.Кузьміна, Е.Лібанової, М.Лендєла, В.Мікловди, В.Пили, С.Писаренко, М.Пирожкова, М.Пітюлича, У.Садової, Л.Семів, А.Шаульської та багатьох інших вчених розкриваються різні аспекти регіонального управління людським розвитком. Разом з тим динамічні зміни, які відбуваються в економіці України та її регіонах, зумовлюють необхідність якнайповнішої реалізації територіальних факторів розвитку трудового потенціалу, формування ефективних механізмів їх регулювання.У першому розділі дисертаційної роботи “Теоретико-методологічні засади регулювання розвитку людського потенціалу в умовах поглиблення економічних реформ” з позиції генетико-еволюційних підходів проаналізовано еволюцію економічної думки в поглибленні та розвитку понятійно-категоріального апарату, що характеризує людський капітал, ядро якого формує соціально-трудовий потенціал, розкрито сутність, компонентну будову, визначено сукупність регіональних факторів розвитку останнього. На основі проведеного аналізу в дисертації обґрунтовано ідею, що вирішальний вплив на розвиток соціально-трудового потенціалу здійснюють регіональні фактори, основними з яких є ефективність процесів відтворення населення, ситуація на субрегіональних ринках праці, розвинутість мережі соціальної інфраструктури, житлові умови, рівень доходів, мотивація трудової діяльності та професійна і територіальна мобільність населення, історичні трудові традиції, що склалися на певній території. З цих методологічних позицій стає можливим сформувати суть регіональної політики розвитку трудового потенціалу як субординовану систему нормативно-правових, соціальних, економічних і організаційних методів, функціонально спрямованих на розвиток інформаційно-інтелектуальних можливостей, мотивацію та професійну мобільність, підвищення конкурентоздатності з урахуванням інтересів людини, максимальне сприяння її всебічному розвитку. У другому розділі “Аналіз та оцінка основних тенденцій розвитку соціально-трудового потенціалу Закарпатської області” проаналізовано стан процесів відтворення населення в розрізі природно-економічних зон, досліджено вплив реструктуризації економіки на зайнятість та розвиток трудового потенціалу, здійснено інтегральну оцінку рівня розвитку людського потенціалу в розрізі адміністративних районів області. З цих методологічних засад в роботі здійснена територіальна оцінка демографічного розвитку, що включає показники народжуваності, смертності, природного приросту та сальдо міграції, локальних ринків праці (рівень зайнятості та безробіття, попит та пропозицію праці, працевлаштування тимчасово незайнятого населення), рівень матеріального добробуту населення з урахуванням середньої заробітної плати, пенсій, сукупних витрат в розрахунку на одну людину, співвідношення сукупних витрат та доходів, середній доход від особистого підсобного господарства, рівень бідності; умови проживання - забезпеченість житлом, наявність централізованого водопостачання та каналізаційних мереж; рівень освіти - забезпеченість загальноосвітніми закладами, кількість учнів, питома вага осіб, що навчається в другу зміну, та наявність постійних дошкільних закладів.