Визначення динаміки порушень функції печінки в післяопераційному періоді при хірургічному лікуванні хворих на цироз. Основні зміни портального кровотоку після різних типів оперативних утручань та визначення зв’язка з розвитком печінкової недостатності.
Аннотация к работе
ФАКТОРИ РИЗИКУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕЧІНКОВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПРИ ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ЦИРОЗ ПЕЧІНКИНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Сипливий Василь Олексійович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри загальної хірургії №2 Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Калита Микола Якович, Інститут хірургії та трансплантології АМН України, завідувач відділу трансплантації та хірургії печінки доктор медичних наук, професор Велигоцький Микола Миколайович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри торакоабдомінальної хірургії Захист відбудеться ”27 жовтня 2005 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.02 при Харківському державному медичному університеті за адресою: 61022, м.Харків, проспект Леніна, 4.За останні десятиріччя смертність від ЦП в розвинутих країнах Європи (Франція, Німеччина, Швеція), США, Японії зросла більш ніж чим в два рази та посідає четвере місце серед причин смерті людей, старших за 40 років, що повязано зі збільшенням рівня захворюваності на вірусний гепатит, зловживанням алкоголю, поширенням токсикоманій, безконтрольним уживанням медикаментів, а також недостатнім знанням етіології, патогенезу ЦП і пізньою його діагностикою (Шерцингер А.Г., Кіценко Е.А., 1998; Хазанов А.И., 1998; Борисов А.Е. зі співавт., 2000). Однак ступінь ризику несприятливого результату хірургічного втручання у хворого на ЦП є високим і складає 11-80% (Буланов К.І., Чуклін С.М., 1999; Шалімов О.О. зі співавт., 2000; Калита М.Я., Котенко О.Г., 2000; Єрамішанцев О.К. зі співавт., 2003; ). Печінкова недостатність (ПН) є найбільш загрозливим і частим ускладненням післяопераційного періоду, при розвитку якого летальність досягає високих цифр - від 12,5 до 75%, у залежності від важкості стану хворого, виду та термінів виконання операції (Русин В.І. зі співавт., 1998; Назіров Ф.Г. зі співавт., 2000; Лебезев В.М. зі співавт., 2001; Сипливий В.О., Береснєв О.В., 2001; Vauthey J.N., 1993). У прогнозі розвитку ПН відіграють роль етіологія захворювання, клінічні ознаки, морфологічна картина змін у печінці, зміни біохімічних показників функції печінки (Сипливий В.О. зі співавт., 1997; Котенко О.Г., 2001; Grady J.G. et al., 1995). Виявлення факторів ризику її розвитку дозволить визначити метод і тип оперативного втручання, здійснити корекцію функції печінки, що покращить результати хірургічного лікування хворих на ЦП.Діагноз ЦП у 17 (14,1%) хворих було вперше встановлено після розвитку кровотечі з ВРВ стравоходу та шлунка, у 47 (38,8%) - після розвитку асциту, у інших 57 (47,1%) хворих - після виявлення спленомегалії на тлі диспептичних розладів, зниження ваги, жовтяниці. З урахуванням клінічної класифікації хворі розділилися таким чином: у стадії компенсації оперовано 20 хворих, у стадії судинної декомпенсації - 8, у стадії паренхіматозної декомпенсації - 44, у стадії паренхіматозно - судинної декомпенсації - 9 хворих. Розвиток ПН разом з тромбозом спленоренального анастомозу спостерігалося у 3 (2,5%) хворих, з тромбозом вен портальної системи - у 2 (1,65%), з внутрішньоочеревинною кровотечею - у 3 (2,5%), з асцит-перитонітом - у 3 (2,5%), з гострими виразками шлунка - у 4 (3,3%), з евентерацією - у 3 (2,5%), з пневмонією - у 15 (12,4%) хворих. Найбільше число післяопераційних ускладнень та найвищий рівень летальності було відзначено у хворих після операції накладання ДСРА - ускладнення виникли у 54 (66,7%) хворих, з них померли 19 (23,4%). Лінійна швидкість портального кровотоку у ворітній вені у хворих після обох типів оперативних утручань у післяопераційному періоді достовірно збільшилась і склала 15,0 ± 0,74 см/с для хворих після ЕПДП з ЛО та 16,16 ± 0,6 см/с для хворих після ПЛШАВ, СА.У дисертаційній роботі запропоновано нове вирішення наукової задачі - покращення результатів хірургічного лікування хворих на ЦП, що передбачає виявлення факторів ризику та прогнозування розвитку ПН у післяопераційному періоді при виборі типу оперативного втручання на підставі визначення морфологічних змін печінки, стану порто-печінкової гемодинаміки, клініко-біохімічних показників гомеостазу. Розвиток ПН супроводжується порушенням гомеостазу, що виявляється гіпопротеїнемією, гіпоальбумінемією, гіперфібриногенемією, збільшенням рівнів білірубіну, сечовини, креатиніну, активності ферментів АСАТ, АЛАТ, ЛФ, зростанням анемії, лейкоцитозу, лімфопенії. Аналіз якісних та кількісних характеристик зміни структури печінки при її цирозі дозволяє виділити морфологічні типи цирозу, що віддзеркалюють її функціональні резерви. Зниження показників печінкового кровотоку, лінійної швидкості портального кровотоку, збільшення діаметру ворітної та селезінкової вен віддзеркалюють зниження функціональних резервів печінки при її цирозі, є факторами ризику розвитку ПН при хірургічному лікуванні хворих на цироз.