Клінічні прояви алергії у дітей віком 6 та 12 місяців. Ефективність профілактичного застосування гіпоалергенних сумішей у немовлят з групи ризику. Рекомендації щодо змішаного та штучного вигодовування немовлят, діагностика та причини виникнення атопії.
Аннотация к работе
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукАНОТАЦІЯ алергія немовля вигодовування атопія Серед популяції новонароджених вперше встановлено частку дітей з підвищеним рівнем загального IGE у пуповинній крові та підвищеним ризиком реалізації атопії за даними алергологічного анамнезу. На підставі обстеження 1407 немовлят отримано дані про вплив адаптованих молочних та гіпоалергенних сумішей на розвиток атопії у залежності від часу введення сумішей, характеру сумішей, ступеня ризику реалізації алергії. Виявлено, що найбільший ризик розвитку клінічних проявів алергії у віці 6 та 12 місяців спостерігався у немовлят зі схильністю до алергії, які не отримували грудного молока, а перебували на штучному вигодовуванні адаптованими сумішами.Харчова алергія може розвиватися з народження дитини і є переважним видом гіперчутливості у дітей раннього віку (Акопян А.З., 2005; Балаболкин И.И.,1999; Нетребенко О.К.,2003; Cantani Оцінити частку дітей з підвищеним рівнем загального IGE у пуповинній крові та частку дітей з підвищеним ризиком реалізації алергії за даними алергологічного анамнезу серед новонароджених Львівської області. Вивчити характер клінічних проявів алергії у дітей віком 6 та 12 місяців. Оцінити відносний ризик реалізації алергії у немовлят віком 6 та 12 місяців, дослідити вплив характеру вигодовування та вродженої схильності на формування атопії при різних термінах упровадження сумішей. Обчислено значення відносного ризику розвитку клінічних проявів алергії у дітей віком 6 та 12 місяців, підвищення рівня загального IGE у венозній крові та еозинофілії у периферичній крові у дітей віком 12 місяців при різних термінах упровадження штучного чи змішаного вигодовування, що дозволило дати рекомендації стосовно вигодовування дітей з групи ризику реалізації алергії.На другому етапі (у віці 6 місяців) проведено обстеження 385 немовлят з групи підвищеного ризику реалізації алергії та 596 дітей без схильності до алергії, що становило відповідно 69,37% та 69,95% дітей вказаних груп. До віку 12 місяців нам вдалося відстежити 274 немовлят з групи підвищеного ризику реалізації алергії та 442 дітей без схильності до алергії, що склало відповідно 49,37% та 51,88% дітей. Аналіз впливу вигодовування і термінів уведення сумішей на ризик розвитку клінічних проявів алергії у віці 6 місяців у немовлят зі схильністю до алергії показав, що найбільший ризик виникнення алергії спостерігався у тих дітей, які взагалі не отримували грудного молока, а розпочинали штучне вигодовування адаптованими сумішами у ранньому неонатальному періоді. Аналіз впливу вигодовування і термінів уведення сумішей на ризик розвитку клінічних проявів алергії у віці 6 місяців у немовлят без схильності до алергії показав, що у дітей, які не вживали грудного молока взагалі, а розпочали штучне вигодовування адаптованими сумішами у ранньому неонатальному періоді, ризик розвитку клінічних проявів алергії збільшувався у 5,25 разу порівняно з дітьми, які були на природному вигодовуванні до 6 місяців (RR=5,25 [95% СІ: 2,13; 12,80], OR= 5,40 [95% СІ: 2,66; 10,97], ЗВР=0,17 [95% СІ: 0,08; 0,26]). Клініко-епідеміологічне дослідження впливу виду вигодовування та термінів уведення сумішей на ризик розвитку клінічних проявів харчової алергії у немовлят зі схильністю до алергії у віці 12 місяців установило, що найбільший ризик зареєстровано у немовлят, які розпочали штучне вигодовування адаптованими сумішами у ранньому неонатальному періоді, порівняно з дітьми, які були на природному вигодовуванні до 6 місяців - RR=7,20 [95% СІ: 31,14; 44,48], OR= 42,85 [95% СІ: 8,75; 208,3], ЗВР=0,74 [95% СІ: 0,56; 0,92].У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та вирішення актуального завдання сучасної педіатрії - удосконалення профілактичних заходів щодо розвитку харчової алергії у немовлят звичайного та високого ступенів ризику на підставі вивчення впливу характеру вигодовування з урахуванням вікових аспектів. У дітей зі спадковою схильністю до алергії у віці 6 місяців клінічні прояви її зустрічаються у 12,99%, зростаючи до 23,72% у віці 12 місяців, переважно у вигляді атопічного дерматиту. Найбільший ризик підвищення рівня загального IGE у венозній крові, еозинофілії у периферичній крові та появи клінічних проявів алергії у віці 12 міс спостерігався у немовлят зі схильністю до алергії, які взагалі не отримували материнського молока і перебували на штучному вигодовуванні адаптованими сумішами (RR=4,00 [95% СІ: 2,51; 6,39], OR=7,81 [95% СІ: 3,31; 18,4], ЗВР=0,42 [95% СІ: 0,24; 0,6]).