Аналіз поширеності факторів кардіоваскулярного ризику у хворих на гіпертонічну хворобу залежно від наявності та відсутності цукрового діабету 2 типу. Встановлення прогностичних маркерів порушення енергетичного гомеостазу у хворих на гіпертонічну хворобу.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук ФАКТОРИ КАРДІОВАСКУЛЯРНОГО РИЗИКУ ТА ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ГОМЕОСТАЗ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ ТА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУВ Україні зареєстровано понад 26,2 млн. осіб, які мають захворювання кардіоваскулярної системи, з них понад 12,1 млн. - хворих на артеріальну гіпертензію (АГ), з яких 44% становлять особи працездатного віку (Коваленко В.М., 2014). Фремінгемське дослідження, що стартувало у 1948 році у США, надало можливість ідентифікувати основні фактори кардіоваскулярного ризику, які на даний час вважають традиційними, та умовно поділяють на немодифіковані: стать, вік, обтяжена спадковість за серцево-судинними захворюваннями та модифіковані: тютюнопаління, гіподинамія, надмірна вага, порушення ліпідного та вуглеводного обміну, підвищений артеріальний тиск (АТ). Оцінити на підставі порівняльного аналізу поширеність факторів кардіоваскулярного ризику у хворих на гіпертонічну хворобу залежно від наявності та відсутності цукрового діабету 2 типу. Виявити особливості циркадного ритму артеріального тиску та взаємозвязки між параметрами добового моніторування артеріального тиску і факторами кардіоваскулярного ризику у хворих на гіпертонічну хворобу та цукровий діабет 2 типу. Провести дослідження стану біоенергетичних процесів та дослідити взаємозвязки між факторами кардіоваскулярного ризику та розвитком енергодефіциту у хворих при асоціації гіпертонічної хвороби та цукрового діабету 2 типу.Значний внесок у структуру серцево-судинної захворюваності вносить гіпертонічна хвороба (ГХ), що останніми роками відзначається значною поширеністю серед населення, на даний час у світі налічується близько 1 млрд. осіб з ГХ, з прогнозом збільшення до 1,5 млрд. хворих у 2025 році, тобто, кожна третя особа у світі, буде мати підвищений артеріальний тиск (АТ) []. Поширеність ГХ зростає з віком, не залежно від географічної приналежності країни [, ], згідно з рапортом National Center for Health Statistics поширеність ГХ у віці 18 - 39 років становить 7,3%, у віковій категорії 40-59 років - 32,2%, понад 60 років - 64,9%. Поширеність ГХ в етнічних групах можливо прослідкувати в країнах з багатонаціональним складом, наприклад США, дослідження MESA продемонструвало найвищий відсоток ГХ серед афроамериканців - 60%, в порівнянні з латиноамериканською популяцією - 42% і азіатською групою - 39%, найменше зафіксовано ГХ серед євразійців - 38% [], у рапорті National Health and Nutrition Examination Surveys (NHANES) - 2015, наведені подібні дані, так у афроамериканців у 1,6 рази частіше виявляли ГХ в порівнянні з латиноамериканцями, в 1,7 рази в порівнянні з азіатською групою та в 1,5 рази в порівнянні з євразійцями. Останнім часом, викликає занепокоєння помолодшення артеріальної гіпертензії (АГ), адже підвищені значення АТ, не завжди супроводжуються клінічними проявами, a не діагностована та не лікована АГ у молодому віці суттєво зменшує тривалість життя, показано, що очікувана тривалість життя у чоловіків, при розвитку АГ у віці до 35 років, суттєво зменшується, та становить 55 років, в порівнянні з чоловіками з нормальними значеннями АТ []. В Україні вперше «Програма профілактики та лікування артеріальної гіпертензії» була затверджена Указом Президента України від 4.02.1999 року за № 117/99, метою якої було зазначено зниження захворюваності населення на АГ, ішемічну хворобу серця (ІХС), судинні ураження мозку, смертності від ускладнень АГ, підвищення тривалості і якості життя хворих на серцево-судинні захворювання - строк реалізації програми 2010 рік, з наступним переглядом та оновленням програми.Під час дослідження було детально обстежено мешканців міста Фремінгем, штат Массачусетс у США - 5209 чоловіків та жінок віком від 30 до 62 років, з наступним аналізом даних кожні 2 роки, та залученням до дослідження наступних поколінь, що надало можливість ідентифікувати основні фактори кардіоваскулярного ризику. Дослідження жіночої популяції - the Nurses" Health Studies, що було започатковане у 1976 році і під час якого, упродовж 20 років було обстежено понад 120 тис. жінок - медсестер віком 30 - 55 років, з 11 штатів США, підтвердило роль тютюнопаління у виникненні кардіоваскулярних подій і продемонструвало зниження на 14% розвиток серцево-судинних захворювань вже після 2-річного не вживання тютюнових виробів [], a також виявило чіткі взаємозвязки між збільшенням маси тіла та кардіоваскулярними захворюваннями []. Цілком логічним буде прогнозування зменшення серцево-судинних катастроф внаслідок зниження рівню АТ до нормальних величин, дане припущення підтверджується низкою численних клінічних досліджень, як сучасних так і визнаних вже класичними, так наприклад: ASCOT (Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial) - на фоні зниженні АТ на 27,5/17,7 мм.рт.ст.
План
ЗМІСТ
Перелік умовних позначень
Вступ
Розділ 1. Огляд літератури
1.1 Епідеміологічні аспекти гіпертонічної хвороби та цукрового діабету 2 типу у світі та в Україні
1.2. Стратифікація кардіоваскулярного ризику: основні фактори та моделі оцінювання
1.3 Енергетичне забезпечення організму та особливості біоенергетичних процесів при асоціації ГХ та ЦД 2 типу
Розділ 2. Матеріали та методи дослідження
2.1. Методи дослідження
2.2. Клінічна характеристика обстежених
Розділ 3. Характеристика хворих на гіпертонічну хворобу та цукровий діабет 2 типу
3.1 Фактори кардіоваскулярного ризику у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з цукровим діабетом 2 типу
3.2 Інструментальні методи дослідження хворих на гіпертонічну хворобу та цукровий діабет 2 типу
3.2.1 Характеристика циркадного ритму артеріального тиску, за даними добового моніторування, у хворих на ГХ в сполучені з ЦД 2 типу
3.2.2 Структурно-функціональні параметри серця, за даними ехокардіографії
Розділ 4. Стан біоенергетичних процесів у хворих на гіпертонічну хворобу та цукровий діабет 2 типу
Розділ 5. Математична модель формування гіпоенергетичного стану у хворих на ГХ та ЦД 2 типу на підставі визначення прогностичних маркерів
Заключення
Висновки
Практичні рекомендації
Список літератури
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
HBA1с - глікозильований гемоглобін
АДФ - аденозиндифосфат
АМФ - аденозинмонофосфат
АО - абдомінальне ожиріння
АТФ - аденозинтрифосфат
АТ - артеріальний тиск
ДАТ (СІ) - ступінь нічного зниження діастолічного артеріального тиску вар. ДАТ (24) - варіабельність діастолічного артеріального тиску за добу вар. ДАТ(д) - варіабельність діастолічного артеріального тиску за денний період вар. ДАТ(н) - варіабельність діастолічного артеріального тиску за нічний період вар. САТ(24) - варіабельність систолічного артеріального тиску за добу вар.САТ(д) - варіабельність систолічного артеріального тиску за денні період вар. САТ(н) - варіабельність систолічного артеріального тиску за нічний період
ВТЗСЛШ - відносна товщина задньої стінки лівого шлуночку
ВТМШП - відносна товщина міжшлуночкової перетинки
ВТСЛШ - відносна товщина стінки лівого шлуночка
ГХ - гіпертонічна хвороба
ДМАТ - добове моніторування АТ
ДАТ - діастолічний артеріальний тиск
ДАТ (24) - середній ДАТ за добу
ДАТ (д) - середній ДАТ за денний період
ДАТ (н) - середній ДАТ за нічний період
ДАТ (СІ) - ступінь нічного зниження діастолічного артеріального тиску
ЗХ - загальний холестерин
ІК - індекс курця
ІММЛШ - індекс маси міокарду лівого шлуночка
ІМТ - індекс маси тіла
ІХС - ішемічна хвороба серця
ІЧ ДАТ(24) - індекс часу діастолічного артеріального тиску за добу
ІЧ ДАТ(д) - індекс часу діастолічного артеріального тиску за денний період
ІЧ ДАТ(24) - індекс часу діастолічного артеріального тиску за нічний період
ІЧ САТ(24) - індекс часу систолічного артеріального тиску за добу
ІЧ САТ(д) - індекс часу систолічного артеріального тиску за денний період
ІЧ САТ(н) - індекс часу систолічного артеріального тиску за нічний період
КА - коефіцієнт атерогенності
КДР ЛШ - кінцевий діастолічний розмір лівого шлуночка серця
КСР ЛШ - кінцевий систолічний розмір лівого шлуночка серця
МЕТ - метаболічний еквівалент тренування (metabolic equivalent of task)
ММЛШ - маса міокарду лівого шлуночка
НЕЖК - неетерифіковані жирні кислоти
НМТ - надмірна маса тіла
ОТ - окружность талії
ОС - окружність стегна
САТ (24) - середній САТ за добу
САТ (д) - середній САТ за денний період
САТ (н) - середній САТ за нічний період
САТ (СІ) - ступінь нічного зниження систолічного артеріального тиску
САТ - систолічний артеріальний тиск
СІ АТ - ступінь нічного зниження артеріального тиску
ССЗ - серцево-судинні захворювання
ТДК - тіолдисульфідний коефіціент
ТЗСЛШ - товщина задньої стінки ЛШ
ТМШП - товщина міжшлуночкової перегородки
ФА - фізична активність
ХС ЛПВЩ - холестерин ліпопротеїдів високої щільності
ХС ЛПДНЩ - холестерин ліпопротеїдів дуже низької щільності