У контексті національно-політичного, господарського та культурного розвитку українських земель у складі Австро-Угорської імперії, Польської держави та УРСР досліджується діяльність товариства "Сільський господар" з поліпшення добробуту корінного селянина.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана на кафедрі історичного краєзнавства Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: Малик Ярослав Йосипович, доктор історичних наук, професор, Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри європейської інтеграції і права. Офіційні опоненти: Плисюк Василь Пилипович, доктор історичних наук, професор, Львівський державний аграрний університет, завідувач кафедри українознавства, кандидат історичних наук, професор. Захист дисертації відбудеться "18" квітня 2006 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.12 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м.З цього приводу заслуговує на увагу, зокрема, досвід українського товариства "Сільський господар", що було засноване у березні 1899 р. у містечку Олесько тодішнього Золочівського повіту. Побудоване на демократичних засадах, ставлячи своїм головним завданням турботу про поліпшення добробуту українського селянина і підвищення ролі села в політичному житті нації, товариство в період своєї діяльності цілеспрямовано, послідовно проводило свою національну економічну політику. Саме завдяки діяльності товариства українське село отримало кваліфіковані кадри агрономів, мережу фахових сільськогосподарських шкіл і дослідних установ, що давало можливість запроваджувати і ефективно використовувати нову техніку, вести господарство на рівні кращих світових зразків. Хронологічні рамки роботи охоплюють період з 1899 року, від створення товариства "Сільський господар", й до 1944 року, коли після відновлення радянської влади на західноукраїнських землях діяльність товариства була заборонена, а його керівні діячі емігрували або були репресовані радянською каральною системою. Виходячи з науково-теоретичного та практичного значення теми, а також враховуючи її недостатню вивченість, поставлено перед собою мету створити обєктивну цілісну картину діяльності товариства "Сільський господар", виділяючи й ґрунтовно аналізуючи при цьому найважливіші форми й напрями роботи товариства, акцентуючи, таким чином, увагу на ролі "Сільського господаря" як в економічному, так й суспільно-політичному житті української нації.Першими дослідниками були його сучасники, які вивчали соціально-політичні й економічні процеси на західноукраїнських землях й побіжно торкалися діяльності товариства "Сільський господар". Згадки про товариства "Сільський господар" знаходимо в працях українських істориків М. Після закінчення Першої світової війни в Галичині виходять праці, в яких автори знову ж таки, акцентуючи на ролі кооперативних організацій, позитивно відгукувалися й про діяльність товариства "Сільський господар". Вперше обєктом вивчення товариство "Сільський господар" стало у працях, що були видруковані на сторінках "Гасподарської часописи", а відтак й газети "Сільський господар". Автору вдалося показати зародження товариства "Сільський господар", простежити його перебудову з місцевого у крайове, окреслити основні напрями діяльності, висвітлити на конкретних прикладах роль "Сільського господаря" у захисті інтересів українського селянина.Створення товариства "Сільський господар" було зумовлене соціально-політичною ситуацією в Галичині. Товариство "сільський господар" швидко поширило свою діяльність спочатку на декілька повітів Галичини, а згодом стає крайовою організацією із своєю організаційною структурою та напрямами праці. Будувалося товариство за триступеневою системою: основою були гуртки товариства, що діяли по селах, їхню діяльність скеровували і координували філії, що охоплювали один або декілька повітів, а керівним органом був апарат, з місцем перебування у Львові. Створене товариство було не з метою збагачення окремих його лідерів, а задля поліпшення добробуту українського селянина й економічного піднесення українського села загалом. Завдяки товариству "Сільський господар" була створена міцна мережа українських агрономів, які стали справжніми організаторами нових методів сільськогосподарського виробництва в українському селі.