Фахова підготовка майбутнього вчителя у вимірах крос-культурного діалогу - Статья

ФАХОВА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ У ВИМІРАХ КРОС-КУЛЬТУРНОГО ДІАЛОГУУ статті на прикладі пропедевтичного навчального курсу «Вступ до словянської філології» розглядається змістове наповнення фахової підготовки майбутнього вчителя до крос-культурного діалогу. Серед основних завдань курсу виокремлено виховання мовної толерантності шанувальника рідної та інших мов, формування у студентів умінь здійснювати лінгвокультурологічний коментар фольклорних, художніх текстів і дискурсів; будувати стратегію і тактику міжкультурного спілкування відповідно до національної психології. Наведено зразки запозичень у словянських мовах, фразем; закцентовано увагу на розгляді славістів як толерантних посередників на шляху до міжкультурної взаємодії країн і народів, на потребі умінь перекладацької діяльності, що увиразнює крос-культурний діалог. На підставі аналізу наукових, довідниково-енциклопедичних джерел, апробації навчального курсу робиться висновок, що словянська філологія є потужним засобом крос-культурного діалогу; містить багатий фактологічний матеріал, що сприяє усвідомленню процесів становлення та розвитку етнокультурних спільнот у часі і просторі, формуванню загальнолюдських цінностей і національної свідомості, розвитку наднаціонального крос-культурного світогляду, способів толерантної поведінки, мовопізнання і мовокористування, створює умови для усвідомлення індивідуальності як української мов, так і інших мов, культур, інтелектуальних й емоційних контактів між цими мовами і культурами. Among the main objectives of the course, attention is focused on native language and other languages admirers tolerance education, students’ skills formation of making linguistic and cultural comments on folklore, literary texts and discourses; building a strategy and tactics of intercultural communication in accordance to national psychology.У Польщі, Румунії, Франції, Японії з метою збереження самобутньої культурної ідентичності, засвоєння зразків і цінностей культурно-історичного досвіду різних народів, формування потреби у міжкультурній комунікації, розвитку толерантності, активної соціальної взаємодії з представниками різних культур школярам і студентам пропонують широкий спектр навчальних занять з історії, мови, географії, захоплюючих екскурсій до видатних історико-культурних памяток. Погоджуючись із тим, що дух без мови неможливий, славіст і культуролог доводив: «Прийнявши ... дух у розумінні свідомої розумової діяльності, що передбачає поняття, які утворюються тільки за посередництва слова, ми бачимо, що дух без мови неможливий, бо сам утворюється за допомогою мови, і мова в ньому є першою за часом подією» [8, с. У програмі з української мови у старшій школі, особливо у профільних філологічних класах передбачено, зокрема, блок «Українська мова серед інших словянських і несловянських мов», що реалізується в таких темах: «Українська мова в «діалозі культур»», «Спільні традиції словян та їх мовне вираження», «Етнічна близькість словянських народів», «Традиції, звичаї, обряди мешканців, що живуть поряд з українцями» [9]. Збагачення знаннями про словян, словянські мови, словянські літератури, відомостями про науковців-славістів сприяє формуванню загальнолюдських цінностей і національної свідомості, розвитку наднаціонального крос-культурного світогляду, способів толерантної поведінки, мовопізнанню і мовокористуванню, створює умови для усвідомлення індивідуальності як української мов, так і інших мов, культур, інтелектуальних й емоційних контактів між ними. Мету славістичної навчальної дисципліни вбачаємо у формуванні й розвитку у студентів загальнокультурних і професійних компетенцій, здатностей застосовувати набутий досвід у галузі теорії і історії основної словянської (української) мови, комунікативної лінгвістики, філологічного аналізу тексту, готовності до поширення і популяризації філологічних знань у виховній роботі з учнями.