Загальна характеристика гастриту та методів його лікування. Аналіз методик лікувальної фізичної культури при гастриті та їх впливу на організм. Визначення факторів вибору вихідних вправ. Опис комплексу лікування та реабілітації при хронічному гастриті.
Аннотация к работе
Види фізичних вправ для оздоровлення ШКТ, їх інтенсивність і тривалість залежать, по-перше, від стадії хвороби: в гострому періоді, особливо якщо прописаний постільний режим, найпростіші вправи (стискання і розтискання пальців рук, повороти голови) виконуються лежачи або напівлежачи в ліжку, при стиханні загострення - лежачи на килимку або сидячи на стільці, а при одужанні - стоячи, при цьому до ЛФК приєднуються ходьба, біг підтюпцем, їзда на велосипеді та інші навантаження на свіжому повітрі. Особливого значення набувають вправи при захворюваннях шлунково-кишкового тракту та інші види фізичного навантаження для профілактики загострень хвороби. Тому для стимуляції секреторної і рухової активності шлунка використовують вправи для шлунка і кишечника, зміцнюють мязи черевного преса, масаж живота, загальнозміцнюючі вправи малої та середньої інтенсивності. Навпаки, при гастриті з підвищеною секрецією вправи на мязи черевного преса обмежуються, при цьому інтенсивність інших вправ істотно збільшується за рахунок посилення навантаження порівняно з тими, у кого гастрит протікає зі зниженою секрецією. При ГЕРХ і особливо при ахалазії стравоходу неприпустимі навантаження на мязи черевного преса, нахили та інші вправи ЛФК при захворюваннях ШКТ, які підвищують тиск у черевній порожнині, як в гострому періоді, так і для профілактики загострень.Застосування ЛФК при лікуванні хронічного гастриту підвищує ефективність комплексної терапії хворих, прискорює терміни одужання і попереджає подальше прогресування даного захворювання. Оскільки у багатьох хворих процес протікає безсимптомно, відсутність характерних болей ще не виключає гастрит як причину шлунково-кишкових кровотеч, ознак непрохідності вихідного відділу шлунка або раптового ускладнення.