Географічне положення і площа Національного природного парку "Синевир". Геоморфологія і геологічна будова території. Помірній, прохолодній, помірно-холодній та холодній кліматичні зони. Основна водна магістралль. Ґрунтовий покрив на території парку.
Аннотация к работе
Увесь цей час замовчувалась не менш страшна загроза - руйнування і знищення навколишнього середовища, середовища існування людини. Факти засвідчують, що за останні роки людство встановило рекорд по викидах в атмосферу відходів виробництва: вони складають до 10 млрд. тон. Якщо не зупинити цю тенденцію, то людству кількість якого щороку збільшується на 100 млн. чоловік, загрожує неминуча катастрофа. Водночас людина все більше уникає контактів з природою, закривається в бетонних стінах, сидячи перед «вікнами» телевізора віддає перевагу картинам жорстокості і насильства, закриває вуха плеєром, спілкується з компютером, «пронизує» природу з шаленою швидкістю по асфальтових магістралях у металевих автомобілях і все більше віддаляється від природи, з розвитком цивілізації і стає чужою від неї. Людина не розуміє природу, перестає її бачити, захоплюватися і милуватися її красою: людська душа черствіє, бо для неї одинаково легко вбити птаха чи звіра в природі і за допомогою кнопки компютера.Цися (1962, 1968) територія досліджуваного району охоплює західну частину Горган і розміщена в двох областях: північна частина - у Водороздільно-Верховинській області, південна - у Полонинсько-Чорногірській області Східних Карпат. Формування району середньовисотних хребтів і гірських груп Приводороздільних Горган, як і всієї гірської системи в цілому, проходило в кінці третинного на початку четвертинного геологічного періоду. В кінці оліоцена і на початку міоцена вся зона Карпатської геосинкліпалі покидається морем і перетворюється в стійко-висхідну область континентальної денудації. В результаті посилюючих процесів денудації і одночасної водної ерозії утворилась гірська група хребтів Приводороздільних Горган. Основними вершинами західного гірського масиву являється гора Великий Горган (1438 метрів над рівнем моря), Малий Горган (1365 м н.р.м.), Клева (1228 м н.р.м.), Озірна (1495 м н.р.м.), Тяпиш (1548 м н.р.м.).Клімат на території парку змінюється від помірно-вологого в долинах до холодно-вологого у високогірї. Теплий період року характеризується частими зливами, майже щороку восени і навесні виникають сильні повені, іноді навіть катастрофічні, взимку часто спостерігаються сильні снігопади. Клімат району досліджень має специфічні особливості гірської зони, тобто, характеризується наявністю вертикальної зональності. Анучин відмічав, що в Закарпатті дуже часто спостерігаються значні коливання, як температури, так і опадів від місяця до місяця, від року до року. Протягом року над територією парку переважають повітряні маси помірних широт.Основною водною магістраллю НПП «Синевир» являється річка Теребля, вона бере свій початок в північно - східній частині НПП «Синевир» на границі з Івано - Франківською областю і впадає в річку Тису (рис. На території НПП «Синевир» розташоване знамените Синевирське озеро, або як його ще називають «Морське око» (рис.3). Про це говорить той факт, що нижче дзеркала, приблизно в 100 метрах від берега, озірна вода з шумом проривається крізь каміння, утворюючи гірський потічок, який теж називається «Озеро» [60]. Ґрунтовий покрив на території парку різноманітний, проте ґрунтоутворення проходить за буроземним типом, й усі ґрунти мають кислу реакцію (РН 5,6). Навіть важко уявити собі, що ця місцевість у межах Вододільно-Верховинської геоморфологічної області колись була морським дном, а нині уособлює переважно два характерних ландшафти: низькогірні флішеві крутосхилі хребти з бурими гірсько-лісовими та дерново-буроземними щебенюватими грунтами грунтами, і середньогірські давньольодовикові флішеві крутосхилі хребти з полонинами, бурими гірсько-лісовими щебенюватими та гірсько-торфяно-буроземними ґрунтами [45].При класифікації лісів прийнято такі типологічні одиниці - група типів лісу, тип лісу, формація, субформація, асоціація. Асоціації обєднують фітоценози однорідні за складом і будовою всіх ярусів рослинності, за екологічеими факторами (кліматичними, грунтово-гідрологічними і біотичними), і взаємовідношення між рослинами і середовищем (відновленням і напрямком змін у рослинному покриві) і в однозначних екологічних умовах вимагають однакових господарських заходів. В умовах парку збереглися корінні (природні) асоціації, які виникли в результаті тривалої еволюції і пристосовування видів до спільного існування в певних кліматичних умовах і знаходяться в діалектичній рівновазі з ними, тобто є клімаксовими, або близькими до них, і похідні асоціації, які стали наслідком ендодинамічних впливів на корінне рослинне угрупування (природні і антропогенні фактори - вітровали, різновидні форми знищення криволісь і лісів, випасання худоби, пожежі, потрави тощо) [7]. В динаміці рослинності в умовах парку спостерігаються дві протилежні тенденції: незначне поширення корінних формацій і зміщення вгору, верхньої межі букових лісів та соснових криволісь, яке пояснюється потеплінням клімату в даний час, з одного боку, та прогресивне зниження верхньої межі лісів та чагарникових формацій і скорочення площ первинних корінних угрупув
План
Зміст
1. Географічне положення і площа Національного природного парку «Синевир