Аналіз наслідків Чорнобильської катастрофи. Дослідження впливу іонізуючого випромінювання на нейроендокринну систему. Вивчення стану здоров’я у дітей опромінених батьків. Своєчасне виявлення хворих з диспубертатогенезом і проведення адекватної терапії.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ЕНДОКРИННОЇ ПАТОЛОГІЇ ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Інституті охорони здоровя дітей та підлітків АМН України Науковий керівник доктор медичних наук, професор ПЛЕХОВА Олена Ігорівна, Інститут охорони здоровя дітей та підлітків АМН України, заступник директора з наукової роботи Офіційні опоненти: доктор медичних наук БОНДАРЕНКО Володимир Олександрович, Інститут проблем ендокринної патології ім. Данилевського АМН України, завідувач відділенням патології статевих залоз доктор медичних наук, професор ЛУЧИЦЬКИЙ Євген Васильович, Інститут ендокринології та обміну речовин ім. Захист відбудеться “10” травня 2007 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.564.01 при Інституті проблем ендокринної патології ім.Багаторічні дослідження, проведені ученими України, Росії, Білорусі, дозволили одержати достатньо доказів погіршення стану здоровя дітей опромінених батьків у порівнянні з однолітками із сімей без радіаційного ризику. Усі наявні відомості вказують на те, що в сімях ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) частіше зустрічається патологія вагітності (загроза переривання, гестози), народжуються діти із затримкою внутрішньоутробного розвитку, зниженими адаптаційними можливостями (Траверсе Г.М., 1996). Доведено, що діти опромінених батьків мають більш низький рівень здоровя, відхилення в психофізичному розвитку, функціональні порушення, більш ранню хронізацію соматичної патології, схильність до появи уроджених вад розвитку, особливості фізичного розвитку (Юліш Є.І. та співавт., 1998; Степанова Є.І. та співавт., 2001; Коренєв М.М. та співавт., 2003; Антипкін Ю.Г. та співавт., 2003). Істотний вплив на становлення чоловічої статевої системи і виникнення можливих її порушень надалі можуть спричиняти: професійна шкідливість у батьків (Іжевський П.В. та співавт., 1998; Перетятко Л.П. та співавт., 2001) і стан їхнього здоровя на момент зачаття (Сорокіна І.В. та співавт., 1999; Гладкова А.І. та співавт., 2001; Гойда Н.Г. та співавт., 2001), патологічний перебіг вагітності і пологів у матері (Клімова О.П. та співавт., 2001), стрес матері під час вагітності (Резніков О.Г. та співавт., 1996; Ткачук О.В. та співавт., 2001; Takahashi L.K. et al., 1990), вогнища хронічних інфекцій (Антіпіна Н.Н., та співавт., 1998) і соматичні захворювання в дітей (Кулікова Л.Ф., 1986; Сіренко І.А. та співавт., 2001), неповноцінне харчування (Нетребенко О.К., 2004), емоційний стрес у дитини на тлі несприятливого психологічного клімату в родині (Левенець С.О. та співавт., 1999) та значних навантажень у школі (Влодзієвська Н.В., 2003). Вважаючи, що більшість дітей, народжених від батьків, які брали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986-1987 роках і зазнали радіаційного впливу, досягли одного з найбільш важливих етапів онтогенезу - періоду статевого дозрівання, стало актуальним вивчення особливостей цього періоду, а саме динаміки фізичного і статевого розвитку хлопців, активності тих систем, які перш за все забезпечують пубертатні зміни дитячого організму.Для вирішення поставлених завдань було проведене комплексне обстеження хлопців, народжених від батьків, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в 1986-1987 рр. На момент аварії ліквідатори мали вік від 18 до 39 років. Хлопці, у котрих на початкових етапах статевого дозрівання показник ІМ на один-два роки перевищував середньовіковий норматив, були виділені в групу з більш раннім початком статевого дозрівання. У старшому віці (13-15 років) середні показники рівня статевого дозрівання в цілому по групі хлопців, які народилися від батьків-ліквідаторів, не відрізняються від значень групи порівняння, але в переважної більшості підлітків ((86,9±7,0) %) з більш раннім початком статевого розвитку ІМ до 15 років досягав 6,0 ум. од. та більше. Аналіз даних антропометрії нащадків ліквідаторів дозволив установити, що у віці 10-11 років хлопчики не відрізнялись від однолітків групи порівняння (рт > 0,05), подалі (12-15 років) у них були виявлені більш низькі показники зросту і маси тіла в порівнянні з однолітками, батьки яких не зазнали радіаційного впливу (рт <0,05) (див. табл. Але відносне зниження фізичного розвитку синів ліквідаторів не повязане з більш раннім початком статевого дозрівання, навпаки, в цих хлопців показники фізичного розвитку за весь час спостереження були кращими порівняно з дітьми із середніми показниками статевого дозрівання (табл.У дисертаційній роботі представлено нове рішення актуального питання про стан статевого і фізичного розвитку хлопців, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, гормональних механізмів, що його забезпечують, визначено фактори ризику прискореного статевого розвитку. Статевий розвиток нащадків ліквідаторів має певні особливості: вже в 10-річному віці у (59,2±4,2) % хлопців реєструються ознаки початку статевого розвитку, що значно частіше, ніж у групі порівняння.