Методика розробки та апробація програми фізичної реабілітації для жінок після мастектомії, яка передбачає комплексний вплив на фізичний, функціональний та психоемоційний стан, ґрунтується на узагальненні наявних методик фізичної реабілітації онкохворих.
Аннотация к работе
Львівський державний університет фізичної культури АВТОРЕФЕРАТ на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спортуОсобливо великого значення фізична реабілітація в онкології набуває у звязку з поліпшенням результатів специфічного лікування, повернення хворих до попереднього соціального статусу та активної трудової діяльності, що позитивно впливає на психоемоційний стан пацієнток із різноманітною патологією, у тому числі й онкологічною (В.Н. У період перебування пацієнток у стаціонарі програма їх реабілітації повинна містити заходи для профілактики ускладнень після хірургічного втручання, які здійснює група фахівців: хірург, радіолог, хіміотерапевт, психолог, фізичний реабілітолог та інші профільні фахівці в разі потреби (А.В. Ефективність раннього й підконтрольного початку занять фізичною реабілітацією вважається найперспективнішим методом відновлення працездатності пацієнток після мастектомії. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми 4.1.2 „Фізична реабілітація неповносправних осіб з руховими дисфункціями” Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту (номер державної реєстрації 0106 U 012608). Науково обґрунтовано та апробовано програму фізичної реабілітації для жінок другого зрілого віку після мастектомії, яка базується на узагальненні сучасних програм реабілітації онкохворих, індивідуальному доборі засобів фізичної реабілітації з дотриманням основних принципів реабілітації і передбачає оцінювання фізичного, функціонального та психоемоційного стану.Другий етап (жовтень 2005 р. - лютий 2007 р.) полягав в ознайомленні з історіями хвороби, розробці картки реабілітаційного обстеження, формуванні досліджуваних груп у міру прийняття пацієнток до стаціонару та проведенні практичних досліджень на базі відділення патології грудної залози ЛДОРЛДЦ. проводився збір інформації про фізичний та функціональний стан пацієнток, основні аспекти якості життя та психологічний статус жінок після мастектомії. За результатами “Нью-йоркського тесту оцінювання постави” встановлено, що в усіх пацієнток постава оцінюється як «дуже добра», детальний аналіз кожного з елементів постави дає підстави стверджувати про наявні асиметричні зміни, спровоковані оперативним втручанням. За результатами ММТ та динамометрії встановлено зниження сили верхньої кінцівки з оперованої сторони в пацієнток обох груп, що потрібно враховувати при розробці програми ФР. При тестуванні чутливості найбільше зміну та погіршення чутливості в пацієнток обох груп виявлено в зоні великого грудного мяза та в підпахвовій западині, а також над проекцією триголового мяза верхньої кінцівки оперованої сторони. Для поступового впливу на організм після операції процес ФР умовно поділений на періоди (ранній (1-3 доба), відтермінований (4-7 доба) та відновний (з 8 доби) післяопераційний).Для всіх періодів спільними були такі завдання: сприяти збільшенню рухливості грудної клітки та екскурсії легень; сприяти збільшенню сили дихальних мязів та поліпшенню вентиляції легень; сприяти поліпшенню загального та в ділянці рубця кровообігу, профілактика виникнення патологічних поз і положень тулуба та верхньої кінцівки, порушень постави; сприяти зменшенню больових відчуттів; сприяти підвищенню чутливості; профілактика загострень супутніх захворювань; сприяти поліпшенню психоемоційного стану; профілактика та запобігання виникненню постмастектомічних ускладнень.Для обєктивного оцінювання функціонального, фізичного та психоемоційного стану пацієнток розроблено картку та алгоритм реабілітаційного обстеження жінок після мастектомії, до якої увійшли анкети, тести та вимірювання, що дозволить також сформулювати подальший реабілітаційний прогноз. У пацієнток обох груп, за підсумками початкового реабілітаційного обстеження, показники були практично однаковими, що свідчить про їх однорідність (р>0,05). Розроблено алгоритми реабілітаційного обстеження та реабілітаційних втручань відповідно до проблем, що полегшує застосування розробленої програми фізичної реабілітації для жінок другого зрілого віку після мастектомії в практичній діяльності фахівця з фізичної реабілітації. Результати підсумкового обстеження жінок після мастектомії дають підстави стверджувати про позитивний вплив розробленої програми фізичної реабілітації. При оцінюванні постави в пацієнток основної групи не виявлено ознак стійкого порушення постави за “Нью-йоркським тестом”, вірогідно збільшився час утримання нормальної постави при функціональному тестуванні за тестом Matthiassh та поліпшився підсумковий середній показник плечового індексу порівняно з початковим обстеженням на 5,9 %, а в групі порівняння - на 2,5 %.