Плеврит як захворювання органів дихання людини. Підстави для застосування лікувальної фізичної культури при захворюваннях органів дихання. Показання і протипоказання до призначення лікувальної фізкультури. Комплекс вправ лікувальної гімнастики.
Аннотация к работе
Лікувальна фізкультура - це комплекс засобів, форм і методів фізичної культури, які застосовують до хворої або ослабленої людини з лікувальною і профілактичною метою. У лікувальній фізкультурі широко використовують такі форми, як гігієнічна і лікувальна гімнастика, ігри, загартовування сонцем, повітрям, водою, елементи спорту - плавання, дозоване веслування, лижі, екскурсії, туризм. Лікувальна фізкультура має загальнотонізуючий вплив на організм. Лікувальна фізкультура добре впливає на стан серцево-судинної і дихальної систем, на психіку хворих, активізує обмін речовин, зміцнює кісткову і мязову системи, посилює збудливі і гальмівні процеси. Разом з тим лікувальна фізкультура підвищує дію медикаментів та інших лікувальних засобів, скорочує час між клінічним та функціональним одужанням.Виникнення плевритів інфекційної природи зумовлене бездіяльністю збудників специфічних (мікобактерій туберкульозу, бліда трепонема) і неспецифічних (пневмококи, стафілококи, кишкова паличка, віруси, грибки та ін.) інфекцій; збудники проникають в плевру контактним шляхом, лімфогенно, гематогенно, при порушенні порожнини плеври. У розвитку бластоматозного плевриту велике значення має блокування метастазами пухлини лімфатичних вузлів, лімфатичних і венозних судин, при проростанні пухлини з прилеглих органів - деструкція серозних покривів [7]. Симптоми, перебіг визначаються локалізацією, поширеністю, характером запалення плеври, зміною функції сусідніх органів.Основний симптом - біль у боку, що посилюється при вдиху, кашлі. Помітне обмеження дихальної рухливості відповідної половини грудної клітки; при незміненому перкуторному звуці може вислуховуватися ослаблене дихання внаслідок щадіння хворим ураженої сторони, шум тертя плеври. Для них характерні біль у грудній клітці, підреберї, в області нижніх ребер, гикавка, біль у животі, метеоризм, напруження черевних мязів, біль при ковтанні.На початку плевральної ексудації спостерігаються біль у боку, обмеження дихальної рухливості ураженої сторони грудної клітки, шум тертя плеври. По мірі накопичення випоту біль у боку зникає, зявляються відчуття тяжкості, наростаюча задишка, помірний ціаноз, деяке вибухання ураженої сторони, згладжування міжреберних проміжків. Перкуторно над ексудатом виявляється тупий звук; голосове тремтіння і бронхофонія ослаблене, дихання не проводиться або значно ослаблене; вище тупості - тимпанічний відтінок перкуторного звуку, бронхіальний відтінок дихання і дрібнопухирчасті хрипи. Великий випот викликає зміщення середостіння в здорову сторону і значні порушення функції зовнішнього дихання за рахунок порушення механіки дихання: зменшується глибина дихання, воно частішає; методами функціональної діагностики виявляється зниження показників зовнішнього дихання (життєва місткість легенів, резерви вентиляції та ін.). Виникають порушення серцево-судинної системи: зниження ударного і хвилинного обєму серця внаслідок зменшення просмоктування крові в центральні вени через вентиляційні порушення, зміщення серця і великих судини при великих плевральних випотах; розвивається компенсаторна тахікардія, артеріальний тиск має тенденцію до зниження [7].Прямий шлях проникнення інфекції; травма легені, поранення грудної стінки, розрив стравоходу (посттравматична емпієма), пневмонія, туберкульоз, абсцес або гангрена легені, бронхоектази, резекція легенів, пневмоторакс. В результаті запалення виникає гіперемія і лейкоцитарна інфільтрація плевральних листків, далі відкладення фібрину, що клінічно виявляється появою шуму тертя плеври і болями, зникаючими при триваючому накопиченні рідини в плевральній порожнині. Поступово плевральні листки товстішають, утворюються шварти, сприяючи організації порожнини емпієми, одно-або двосторонньої, обмеженої або тотальної, частіше розташованій базально, рідше парамедіастинально [15]. Загальний стан прогресивно погіршується в результаті виниклої гнойно-резорбтивної лихоманки: слабкість, втрата апетиту, схуднення, гектична температура, частий пульс, високий лейкоцитоз зі зрушенням формули вліво, гіпо-і диспротеїнемія [7]. Вже на початку лікування хворого на пневмонію, ускладнену плевральним випотом, слід передбачати можливість розвитку гнійного плевриту, тому необхідний раціональний підбір антибіотиків і своєчасне дренування плевральної порожнини.Лікувальна фізкультура - це комплекс засобів, форм і методів фізичної культури, які застосовують до хворої або ослабленої людини з лікувальною і профілактичною метою. Лікувальна фізкультура у поєднанні з фізіотерапією та іншими методами лікування дає добрий ефект (М.І.Головін, М.В. У лікувальній фізкультурі широко використовуються такі форми, як гігієнічна і лікувальна гімнастика, ігри, загартовування сонцем, повітрям, водою, елементи спорту - плавання, дозоване веслування, лижі, екскурсії, туризм [22, 8]. Особливо добрі результати дає лікувальна фізкультура в поєднанні з клінічним, бальнеологічним та курортним лікуванням (І.З.Самосюк, М.В.Чухраєв, В.П.Парамончик, М.І.Самосюк, 2001). Лікувальна фізкультура
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Плеврит як захворювання органів дихання
1.1 Етіологія, патогенез
1.2 Сухий, або фібринозний, плеврит
1.3 Випотний, або ексудативний, плеврит
1.4 Емпієма плеври
Розділ 2. Підстави для застосування лікувальної фізичної культури при захворюваннях органів дихання
2.1 Поняття про лікувальну фізичну культуру
2.2 Засоби лікувальної фізкультури
2.3 Форми лікувальної фізкультури
2.4 Показання і протипоказання до призначення лікувальної фізкультури
2.5 Загальні засади лікувальної фізкультури при захворюваннях органів дихання
Розділ 3. Основні засади лікувальної фізичної культури та фізичної реабілітації при плевриті
3.1 Комплекс вправ лікувальної гімнастики
3.2 Самоконтроль і лікарський контроль обліку ефективності процедур ЛФК