Етіологія та патогенез ревматоїдних артритів, клінічна характеристика, класифікація. Фізична реабілітація хворих, лікування фізичною культурою, масажем, фізіотерапією. Проведення математично-статистичного підрахунку результатів за критерієм t-Ст’юдента.
Аннотация к работе
.2 Класифікація ревматоїдного артриту2.1 Лікувальна фізична культура2.2 Проведення математично-статистичного підрахунку результатів за критерієм t-Стюдента3.1 Програма фізичної реабілітації 3.1.1 Лікарняний етап.4.1 Статистичний аналіз результатів дослідженняМожливо, не ідентифікований ще фактор (бактерії, вірус) спонукає плазмоциди синовіальної мембрани синтезувати проти нього специфічні антитіла. Комплекс «антиген-антитіла» досі по не зясованим причинам сприймається організмом у якості інородних тіл, які необхідно подавити за рахунок вироблення ревматичного фактору. Цей ревматоїдний фактор, який знаходиться у крові і синовіальній рідині, також представляє собою антитіла, але вже проти комплексів «антиген-антитіло». Цю гіпотезу підтверджує той фактор, що при ревматоїдному артриті в синовіальній рідині або в крові пацієнта майже завжди знаходять ревматоїдний фактор.Не дивлячись на велику індивідуальну різноманітність, клінічну картину можна роздивлятися у залежності від трьох основних періодів розвитку патологічного процесу: доприступний період, приступ або атака та міжприступний період. Особливості протікання приступів у міжприступний період дозволяє виділити дві клінічні форми: а) гостре або підгостре протікання з ясно визначеними атаками і міжприступними періодами; Самою ранньою ознакою запалення суглобів є біль при русі, або спонтанна біль, що супроводжується скованістю суглоба та обмеженням його активної рухомості. Процес зазвичаєм починається в одному або двох суглобах і поступово протягом різних по тривалості періодах часу, захоплює більшу частину суглобів і таким чином, протягом часу, захоплює більшу частину суглобів і, через деякий час оформлюється типова картина ревматоїдного артриту. Для ревматоїдного артриту характерно утворювання підшкіряних вузлів, які зустрічаються поруч з суглобами і можуть досягти значних розмірів.Його слід проводити перед фізіотерапією та лікувальною фізкультурою, тому що воно підготовлює для подальшого їх проведення, відхиляючи запальну суглобову реакцію та біль. Реабілітацію слід починати у гострій стадії захворювання, коли хворий надійшов у лікарню. Якщо у гострій стадії застосовують переважно загальний догляд за хворим, гігієнічно-дієтичний режим та медикаментозне лікування, то у підгострій та хронічній стадіях необхідно надавати перевагу заходам, що направлені на відновлення обмежених та припинених функцій та професійних навичок. Для більшості хворих на артрит при проведенні реабілітаційних заходів задачею фізіотерапевта та реабілітолога є визначити спільно з лікарем усі заходи в області фізіотерапії, трудотерапії та лікувальної фізкультури та контролювати їх виконання середніми медичними працівниками фізіотерапевтичного профілю та методистом по лікувальній фізкультурі. Пасивні вправи треба виконувати до тих пір, поки не буде досягнута максимальна амплітуда руху по всім осям руху суглобів.Загальну групу склали 20 осіб, з них було обстежено 10 хворих на ревматоїдний артрит дослідницької групи і розглянуто 10 хворих на ревматоїдний артрит, які склали контрольну групу. Для порівняння оцінки ефективності пропонованої програми реабілітації пацієнти були розбиті на контрольну і експериментальну групи і охарактеризовані по наступним критеріям класифікації РА: за стадією захворювання, за рентгенологічними даними (І - навколо суглобовий остеопороз, II - остеопороз звуження суглобової щілини (одиничні узури), III - остеопороз звуження суглобової щілини, множинні суглобові узури), за ступенем сективності процесу (мінімальний, середній), по протіканню хвороби (швидко прогресуюче і повільно прогресуюче), за тривалістю хвороби (від 2 років до 20), по функціональній спроможності хворих (в балах: 0 - збережена, І - збережена професійна спроможність, II-втрачена професійна спроможність), за віком. Б) скутість у суглобах верхніх та нижніх кінцівок, яка тривала протягом 1 години після сну, на болі у суглобах, припухлість в дрібних суглобах кистей, перших пальців обох стоп, гомілковостопних, плечових, ліктьових колінних суглобах, оніміння пальців рук і стоп. Б) болі в суглобах рук і ніг при рухах і в спокої, ранкову скутість протягом 3 годин, загальну слабкість. після перенесеного грипу і пневмонії зявилися припухлість і болі в дрібних суглобах кистей, збільшилися болі і припухлість в правому колінному суглобі, в ньому також появилася припухлість. Болі в суглобах непокоять при русі і в спокої, більш довготривала ранкова скутість, переважно ексудативні зміни в суглобах, нерідко на фоні вже існуючих деформацій, відносно більш часто розвиваються стійкі порушення функції суглобів.Під час занять для контролю загального стану пацієнтів вимірювався артеріальний тиск і температура тіла. Це порозумівається тим, що кров, що викидається при систолі, зустрічає опір стінок артерій і маси крові, що заповнює артеріальну систему, тиск в артеріях підвищується і виникає деяке розтягання їхніх стінок. У період діастоли артеріальний тиск знижується і підтримується на визначеному рівні за рахунок еластич
План
Зміст
Вступ
Глава І. Етіологія та патогенез ревматоїдних артритів. Фізична реабілітація хворих (аналіз літературних даних)
Розділ 1. Етіологія і патогенез ревматоїдного артрита
Список литературы
Вступ масаж фізіотерапія реабілітація критерій
Ревматоїдний артрит - хронічне, системне захворювання зєднальної тканин із прогресуючим враженням переважно периферійних (синовіальних) суглобів по типу ерозивно-диструктивного поліартриту.
РА характеризується не передбачуваним перебігом та різноманіттям клінічних проявів. Встановлено, що найбільш висока швидкість наростання рентгенологічних змін у суглобах виявляється протягом перших двох років захворювання, а 70-ти% випадків ерозивно-диструктивні зміни виникають у суглобах протягом перших 3-х - 6-ти місяців від дебюту захворювання, що корелює з несприятливим перебігом процесу.
Актуальність теми. РА - основна проблема сучасної ревматології у звязку із значним поширенням серед дорослого населення(близько 0,5-2,0%),що становить 50-100 нових випадків захворювання на 100 000 населення. Співвідношення між жінками та чоловіками, які хворіють на РА, становить 2-3:1, при цьому вражаються представники всіх вікових груп, включаючи дітей та осіб похилого віку, однак пік захворювання припадає на 30-55 років. Враження осіб працездатного віку з швидкою інвалідізацією, зменшенням тривалості життя пацієнтів призводить до великої кількості соціальних проблем. Економічні втрати через РА можуть бути порівняні з витратами на лікування при ішемічній хворобі серця та пухлинних захворюваннях.
На протязі останніх років широко обговорюється звязок негативних факторів навколишнього середовища розвитком запально-дегенеративних ревматичних захворювань.
В Донецькій області сконцентровано десь 2000 промислових підприємств(800 з них крупні) чорної і кольорової металургії, вугледобувальної, хімічної (коксохімічної машино будівничої та інших галузях промисловості. Кожен рік валовий викид небезпечних речовин усіх джерел забруднення в атмосферу містить 4000000 тон.
Мета
1. Використати комплекс методів фізичної реабілітації для повернення хворих на ревматоїдний артрит в нормальний стан і оцінити його ефективність.
2. Сприяти попередженню утворення нових запальних ділянок.
3. Попередити вволікальня нових суглобів при наступному загостренні.
4. Сприяти забезпеченню стійкої ремісії.
Завдання
5. Розглянути будову суглобів, функції, які полягають на суглоби; вплив дистрофічних і запальних хвороб суглобів на виконання функції.
7. Визначити відомі методи фізичної реабілітації, які використовуються для хворих ревматоїдним артритом.
8. Підібрати групу хворих на РА.
9. Провести дослідження впливу пропонованого нами комплексу фізичної реабілітації оцінити ефективність її використання в групі хворих.
10. Порівняти результати дослідження експериментальної групи з контрольною.
Робоча гіпотеза. Ми вважаємо, що покращення загального стану пацієнтів, функції суглобів, звязочного аппарату і мязів, кровообігу в області враженних суглобів, прискорення процесів регенерації, а також застереження розвитку зієднально-тканинних зрощень, контрактур і мязових атрофій, зниження ризику ускладнень буде звязано з використанням пропонованого нами комплекса методів фізичної реабілітації. Цей комплекс включає: дієтотерапію, фізіотерапію, масаж, ЛФК.
Предметом нашого дослідження є фізична реабілітація при ревматоїдному артриті. Обєктом дослідження - хворі на ревматоїдний артрит.