Сучасний стан проблеми структури і змісту фізичної підготовки у тренуванні 12-14-річних веслувальниць. Визначення взаємозв’язків між показниками фізичної підготовленості та результатами змагальної діяльності веслувальниць різної спортивної кваліфікації.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спортуРоботу виконано у Львівському державному інституті фізичної культури Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту. Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент ЛИНЕЦЬ Михайло Михайлович, Львівський державний інститут фізичної культури, завідувач кафедри теорії і методики олімпійського та професійного спорту. Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту, кафедра теорії фізичного виховання і організації управління фізкультурним рухом, м. Захист відбудеться 6 травня 2004 року о 16 годині 30 хвилин під час засідання спеціалізованої вченої ради К 35.829.01 Львівського державного інституту фізичної культури (79000, м.До проблеми індивідуалізації тренувального процесу у веслуванні на байдарках і каное зверталося багато дослідників (Тинтерис М.А., 1978; Шаробайко И.В., 1984; Никоноров А.Н., 1990; Бурлакова І.А., 1994, Шинкарук О.А., 2003 та інші), але науково обґрунтованих рекомендацій щодо її вирішення у роботі з юними веслувальницями ми не виявили. Питання раціональної побудови фізичної підготовки веслувальниць на байдарках підліткового віку розкриті недостатньо і не розглядаються шляхи оптимізації тренувального процесу з урахуванням індивідуальних профілів фізичної підготовленості юних веслувальниць та моделей фізичної підготовленості більш кваліфікованих спортсменок. Дисертаційну роботу виконано у Львівському державному інституті фізичної культури згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури та спорту на 2001-2005 рр. Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України за темою 1.2.3 “Удосконалення системи підготовки кваліфікованих спортсменів з урахуванням співвідношення тренувальних і змагальних навантажень”, номер державної реєстрації 0101U006309. Роль автора полягала у розробці й експериментальному обґрунтуванні програми фізичної підготовки веслувальниць на основі врахування особливостей індивідуальних профілів їхньої фізичної підготовленості та модельних характеристик фізичної підготовленості кваліфікованих веслувальниць. Уперше науково обґрунтовано й експериментально перевірено методологію розробки програми диференційованої фізичної підготовки 12-14-річних веслувальниць на байдарках на етапі попередньої базової підготовки з урахуванням їхніх індивідуальних профілів фізичної підготовленості та модельних характеристик структури фізичної підготовленості більш кваліфікованих веслувальниць.На підставі проведеного аналізу літератури визначено, що питання диференціації фізичної підготовки юних веслувальниць з урахуванням профілів їхньої фізичної підготовленості та модельних характеристик фізичної підготовленості більш кваліфікованих веслувальниць вивчені недостатньо. Спортсменки були поділені на чотири кваліфікаційні групи по 15 осіб у кожній: 1-а група - веслувальниці ІІ юнацького розряду віком 12 - 13 років; 2-а - веслувальниці І юнацького і ІІІ розрядів віком 14 - 15 років; 3-я - спортсменки ІІ і І розрядів віком 15-17 років; 4-а - КМС та МС віком 16-21 рік. Спортсменки ІІ і І спортивних розрядів за чотирма з пяти досліджуваних показників переважають спортсменок І юнацького та ІІІ спортивних розрядів при 0,1-відсотковому рівні значущості, а за загальною витривалістю у специфічних умовах та спортивними результатами у веслуванні на 500 м - при 1-відсотковому. Кваліфіковані веслувальниці переважають спортсменок ІІ і І спортивних розрядів за чотирма показниками спеціальної фізичної підготовленості і спортивними результатами у веслуванні на 500 м - при 1-відсотковому рівні значущості, а за швидкістю стартового прискорення - при 0,1-відсотковому рівні значущості. Методологічні засади диференційованої програми базувалися на поєднанні комплексного розвитку фізичних якостей (70% від загального часу на фізичну підготовку) з диференційованим розвитком порівняно слабо розвинутих фізичних якостей кожної спортсменки відносно модельних характеристик фізичної підготовленості більш кваліфікованих веслувальниць (30% від загального часу на фізичну підготовку).Вивчення літературних джерел дозволяє стверджувати, що вдосконалення структури і змісту фізичної підготовки веслувальниць на етапі попередньої базової підготовки є одним з можливих шляхів оптимізації навчально-тренувального процесу. Зокрема, у науково-методичній літературі виявлено істотні розбіжності щодо спрямованості та обсягів тренувальних навантажень, а також відсутність даних щодо диференціації фізичної підготовки юних веслувальниць відповідно до індивідуальних профілів їх фізичної підготовленості та модельних характеристик фізичної підготовленості кваліфікованих спортсменок. Аналіз анкетного опитування провідних фахівців України з веслування на байдарках також свідчить про відсутність узгодженої думки з приводу структури і змісту фізичної підготовки веслувальниць на етапі попередньої базової підготовки.