Історичний аналіз формування нормативної бази фізичного виховання учнів в Україні в 50-х - 60-х рр. XX ст. в межах педагогічної освіти. Мета й тенденції розвитку, хронологія запровадження елементів нормативно-інструктивних основ фізичного виховання.
Аннотация к работе
Фізична підготовка старшокласників в умовах реформування української школи (50-ті - 60-ті рр. XX століття)Період 1950-1960-х років є особливо цікавим в історії фізичної культури та спорту, оскільки 1951 року Радянський національний олімпійський комітет приймають до Міжнародного олімпійського комітету, і з цього моменту розпочинається нова епоха розвитку фізичної культури на території СРСР. В Україні перші праці з історії розвитку фізичної культури і спорту зявилися наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Аналіз документальної бази фізичного виховання учнів ЗОШ засвідчує, що впродовж 1950-х рр. було прийнято низку законів і державних постанов, спрямованих на розвиток фізичної культури і спорту, серед яких постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про упорядкування мережі, уведення типових штатів і встановлення посадових окладів робітникам позашкільних закладів» (1952 р.) та «Про заходи з покращення гігієнічного виховання учнів у школах України» (1955 р.). На найвищому рівні було прийнято рішення розробити конкретні заходи, що поліпшать позакласну та позашкільну роботу з дітьми з урахуванням місцевих особливостей, а саме - збільшити кількість обладнаних спортивних майданчиків при школах і домоуправліннях, залучити до роботи з дітьми тренерів спортивних секцій та підготовлених майстрів спорту. 1959 року вийшла постанова Ради Міністрів СРСР «Про керівництво фізичною культурою і спортом у країні», за рішенням якої Комітет фізичної культури і спорту при Раді Міністрів УРСР було перетворено на Союз спортивних товариств і організацій УРСР, підпорядкований Всесоюзному спортивному союзові.