Місце фізкультури і спорту в процесі функціонування системи медичного страхування. Умови залучення фахівців сфери фізичної культури і спорту до цього виду діяльності. Пріоритет превентивних заходів у справі охорони здоров’я, медичного страхування.
Аннотация к работе
Анотація
фізкультура спорт медичний страхування
Фізична культура і спорт як суттєвий чинник в контексті запровадження системи медичного страхування населення
Вареник О.М.
Національний університет фізичного виховання і спорту України
Мета статті - визначити місце фізичної культури і спорту в процесі функціонування системи медичного страхування. Вивчено умови залучення фахівців сфери фізичної культури і спорту до цього виду діяльності. Основним принципом, серед тих, що декларуються в державному регулюванні охороною здоров’я, повинен стати пріоритет превентивних заходів у справі охорони здоров’я населення, медичного страхування. Ключовим напрямом практичної реалізації превентивної функції страхування повинна стати участь страховика у фінансуванні профілактичних заходів, включаючи використання засобів фізичної культури і спорту. Лише на основі узгодження економічних інтересів усіх суб’єктів медичного страхування можна досягти ефективного функціонування цієї системи.
Постановка проблеми. На думку переважного числа авторів, на сьогодні у суспільстві дане поняття медичного страхування розглядається у дещо звуженому значенні, і це не сприяє розкриттю сутності соціального страхування повною мірою та її істинному розумінню. Медичне страхування визначається як система економічних відносин між учасниками створення грошових фондів, призначених для забезпечення страхового захисту майнових інтересів громадян, пов’язаних з втратою здоров’я [2].
Особливістю усієї соціальної сфери суспільних відносин є те, що центром уваги повинна стати людина з її потребами та інтересами, рівень та якість задоволення яких в решті має вплив на розвиток економіки та на рівень добробуту населення країни. Безперечно це стосується і таких її складових як соціальне та медичне страхування, а також такої важливої сфери як фізична культура і спорт, значення якої у процесі збереження та зміцнення здоров’я на сьогодні залишається недооціненим.
Загальносвітовою тенденцією є зростання державних і приватних витрат на охорону здоров’я, зумовлене появою нових дорогих медичних і фармацевтичних технологій, посилення уваги людей до власного здоров’я, і збільшенням у суспільстві частки осіб старшого віку [3]. Ті самі тенденції є характерними і для України, але при цьому спостерігаються і суттєві відмінності. Якщо у найбільш розвинених країнах спостерігається зростання тривалості життя населення, переміщення інтересів сучасної медицини від клінічних до переважно превентивних форм збереження здоров’я, то в Україні говорити про такі позитивні зміни поки що рано.
До негативних тенденцій, належать: несприятлива економічна ситуація, жорстка та недобросовісна конкуренція на ринку медичних товарів та послуг, високий рівень безробіття, низький рівень платоспроможності населення, недосконалі законодавчі акти, неузгодженість економічних інтересів суб’єктів ринку, захоплення фармацевтичними, медичними, страховими компаніями значної частки ринку та створення ситуації, яка не відповідає рівню платоспроможності населення, низький професіоналізм кадрів тощо. Спостерігається збільшення дефіциту коштів бюджетної системи та розширення інших каналів надходження ресурсів, де в основному переважають кошти населення [5]. Стало зрозумілим, що недофінан- сування цих витрат сьогодні може призвести до багатократного їх перебільшення в найближчому майбутньому [4]. В сучасних умовах від вказаних чинників найбільше страждають представники малозабезпечених верств населення. Існує суттєва нерівність можливостей різних соціальних груп в отриманні якісних послуг, що спрямовані на збереження здоров’я [3].
Разом з тим в Україні з’явилися нові обставини, що загострили потребу реформування не лише системи охорони здоров’я населення, але й діяльності тих сфер економіки, що прямо, чи опосередковано впливають на ефективність її функціонування. Серед таких важливе місце посідає і сфера фізичної культури і спорту. На сьогодні об’єктивною потребою є розвиток медичного страхування, що здатне піднести рівень охорони здоров’я населення, забезпечити надходження коштів у соціальну сферу [2].
Суб’єкти сфери фізичної культури і спорту можуть і повинні при цьому відігравати важливу роль, адже використання регулярної дозованої рухової активності є на сьогодні загальнодоступним та дієвим засобом збереження і зміцнення здоров’я, визнаним у найбільш розвинених країнах світу, та такий що не повною мірою використовується в нашій країні.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. З урахуванням багаторічного досвіду, що був накопичений за час функціонування системи медичного страхування, найбільший внесок в обґрунтуванні теоретико-методологічних основ охорони здоров’я населення саме на таких засадах було зроблено зарубіжними авторами: А. Аткінсоном, Е. Берковіцем, К. Блеком, Р. Бол-лом, В. Глейзером, П. Кохом, В. Крістофоліні, Е. Коломіним, Л. Рейтманом, С. Хантом та ін..