Розвиток українських календарно-побутових звичаїв та обрядів. Гра як вид людської діяльності. Вивчення І. Хейзінгом тісного зв"язку ігрових дій із святом. Магічне значення народних розважань та спортивних вправ у календарній обрядовості українців.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИТаку назву вони отримали через звязок з календарними циклами (зимою, весною, літом, осінню), від яких безпосередньо залежав побут наших предків. Часом їх ще називають аграрними, тобто повязаними з певними видами господарських робіт (плеканням посівів, збиранням врожаю). Люди зауважили, що повернення Місяця в небесному просторі в одну і ту ж точку відносно Сонця відбувається приблизно через 30 діб; це добре простежується за місячними фазами - різними формами видимої частини Місяця. Різні за формою елементи обліку часу пізніше отримали теперішню назву - «календар», яка походить від латинського слова "calendarium", дослівно - «боргова книжка». Хоча термін «календар» запозичений, але власне системи обліку часу були відомі нашим предкам ще задовго до його виникнення.Німецький вчений К.Грос розробив теорію, в якій пояснював виникнення гри у тварин і людини необхідністю попереднього пристосування інстинктів до мінливих умов існування, згідно з якими у грі виявляються та тренуються ті інстинкти, які стануть організму в пригоді у майбутній боротьбі за існування. Проти цієї теорії виступив Ф.Бейтендек, який вважав, що у грі реалізується орієнтаційно-дослідницька діяльність тварин та дитини: вони починають грати з незнайомими їм предметами і в грі "досліджують" їх. На його думку, людина створена для діяльності, дитина прагне до діяльності, й самоосвіта у грі є не що інше як діяльність. Розглядаючи гру як біологічне явище за своєю природою і за своїм походженням, В.Штерн писав, що у грі внутрішні закони діють однозначно. Дитина помічає діяльність оточуючих його дорослих людей, заохочує її і переносить її в гру, в грі володіє основними соціальними відношеннями і проходить школу свого майбутнього соціального розвитку.Наприклад у веснянці "Кривий танець" три хлопчики, яких садять чи ставлять трикутником, символізують небо, повітря і землю або основні етапи людськогожитп.: народження, розвиток сил, та старість і смерть. Коли ж весна остаточно опанувала землею, то залишає зиму, а учасники гри виявляють велику радість. Для того, щоб весна п іийшла швидше, наші предки проводили спеціальні ігри ("Подоляночка", "Білозорчик-Білоданчик"), зміст якм,\ полягай у чаклувань і - викликанні весни воскресіння матері природи. Учасники хороводу намагалися передати оточуючій природі енергію, розбурхати сили, розбудити її до життя, викликати велику життєдайну силу природи й примусити її допомагати буйному росту рослин, високому чрожшо. Таким чином, в давні часи вегетаційні ігри були специфічними молитвами, що мали викликати швидкий розвиток псвпих рослин та багатий урожай. календарний звичай гра обрядовістьКожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група мають свої традиції, звичаї, обряди та свята, становлення яких відбувалося протягом багатьох століть. Свято включає в себе обряд чи обряди як необхідну складову частину, але до обряду не зводиться. Народний український календар поділяється на такі періоди: свята календарного циклу, які в свою чергу включають: зимові свята, весняно-літні свята, свята осіннього циклу та трудові свята й обряди, які поділяються на традиційні трудові свята, новітні трудові свята, професійні трудові свята. Такими святами виступають День Катерини, День Андрія, які схожі своїми обрядами ворожіння дівчат “на закликання долі”; Різдво Христове та Новий рік, яким притаманне колядування, щедрування, посівання тощо. Серед таких свят - День Варвари, День Сави, коли працювали як у будні дні, лише подекуди заборонялося виконувати такі жіночі роботи, як прядіння, День Ганни, День Олексія.
План
План
Вступ
1. Гра як вид людської діяльності
2. Магічне значення народних ігор та фізичних вправ у календарній обрядовості українців