Ступінь чутливості та життєздатність умовно-патогенної мікрофлори, збудників раневої інфекції у розчинах з різною концентрацією сполук натрію на тлі гліцерилу, етанолу. Життєздатність личинок дрозофіл у розчинах з різною концентрацією натрію та спиртів.
Аннотация к работе
Фізіолого-морфологічна оцінка дії натрієвмісних препаратівОсновною передумовою створення лікарських засобів є ефективність їх дії для забезпечення корекції фізіологічних потреб організму, що базується на формуванні належної структури препарату та встановленні точки прикладання субстанції засобу. Встановити ступінь клітинної реакції та процесу грануляції рани за дії 1% гліцетинату. Вперше вивчено фізіолого-морфологічні реакції клітин, органів і систем різних організмів, які характеризуються зміною еритропоезу, рівнем окислювально-відновних процесів, бактерицидною і бактеріостатичною дією на різну умовно-патогенну мікрофлору, впливом на життєздатність личинок дрозофіл та резорбційну реакцію шкіри за умов дії різної концентрації натрію на тлі гліцеролу та етанолу. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на вчених радах Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок (Львів, 1996-2003); науково-технічних радах Державного департаменту ветеринарної медицини України (Київ, 1996-2003); Державній фармакологічній комісії ветеринарної медицини України (Київ, 2000-2003); V національному з?їзді фармацевтів України (Харків, 1999); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технологій продуктів тваринництва» (Львів, 1997); IV науково-практичній конференції «Проблеми неінфекційної патології тварин» (Біла Церква, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів «Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики» (Львів, 2003); Першій міжнародній науково-практичній конференції «Стан та розвиток агропромислового виробництва в межах єврорегіону «Верхній Прут» (Чернівці, 2003). Кролям 1-ї групи під час всіх стадій загоювання рани наносили 1% гліцетинат, 2-ї - під час стадії гідратації застосовували 10% розчин NACI, стадії дегідратації - синтоміцинову емульсію, стадії рубцювання - цинкову мазь, на рани тварин 3-ї групи наносили 1% гліцетинат на стадії дегідратації і рубцювання, а на стадії гідратації використовували 10% NACI.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв?язання наукового завдання щодо фізіологічних та морфологічних особливостей процесів в організмі тварин, які відбуваються на клітинному та організмовому рівнях за дії сполук з різним умістом натрію. Встановлено, що 1 та 2% вміст натрію у гліцеролі та етанолі пришвидшує очищення рани, знижує рівень ексудації та посилює грануляцію. 1%-й вміст натрію на тлі гліцеролу та етанолу в дозі 0,005 і 0,01 мл пригнічував транспорт електронів як у дихальному ланцюзі, так і в зовнішнє середовище, а доза 0,02 мл стимулювала зовнішньоклітинний транспорт електронів. 30% - та 70%-й етанол виявив властивості, аналогічні 0,5% концентрації натрію в етанолі - гальмував розвиток мікрококів та сприяв загибелі Ps. aureginose, St. epidermis, St. aureus та E. coli. Вивчення резорбційної реакції шкіри за одноразового нашкірного нанесення спиртової натрієвмісної сполуки з ефіром виявило підвищення величини числа гематокриту (на 43%), чисельності еритроцитів (на 38%) та зниження кольорового індексу (на 11,8%), багаторазове нанесення (упродовж 10 діб) - приводить до статистично вірогідного збільшення показника гематокриту (на 46%) та середнього обєму еритроцитів (на 33%).