Вплив виробничих факторів, зокрема охолоджуючого мікроклімату, на стан здоров’я працівників вуглезбагачувальних фабрик. Спосіб конвективних і кондуктивних дискретних впливів на термочутливість людини. Оцінка фізіологічного і медико-соціального ефекту.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукУмови праці працівників вуглезбагачувальних фабрик (ВЗФ) формуються під впливом ряду фізичних і хімічних факторів виробничого середовища і психофізіологічних факторів трудового процесу. Холод призводить до погіршення теплового стану людини, зниження її працездатності, може стати причиною розвитку захворювань і навіть летального кінця (Кощеев В.С., 1981; Афанасьева Р.Ф., Бурмистрова О.В., 2001). Розроблено спосіб підвищення стійкості людини до несприятливого впливу охолоджуючого мікроклімату, методику встановлення типів термореактивної мобільності, проведені термічні процедури і дана оцінка їх ефективності. Інтегрально оцінити умови праці і встановити домінуючий за шкідливим впливом на організм виробничий фактор, розробити компютерну програму оперативної оцінки умов праці. Розробити методику і встановити типи термореактивної мобільності людини, провести індивідуалізовані термічні впливи для підвищення стійкості організму до охолоджуючого мікроклімату.Дослідження проводилися в технологічних відділеннях вуглезбагачувальних фабрик “Чумаківська”, “Моспінська” (м.Донецьк) і “Комсомольська” (м.Димитров, Донецька обл.) безпосередньо на робочих місцях вуглезбагачувальників і в лабораторних умовах. У фізіологічних дослідженнях брали участь 160 працівників ВЗФ обох статей у віці від 20 до 60 років. Аналіз проводили в середньому за календарний рік, а також за календарний місяць теплого (травень - вересень) і холодного (жовтень - квітень) періодів року (разом з к. мед. н. Вимір параметрів мікроклімату і його оцінку проводили у виробничих відділеннях, на робочих місцях працівників вуглезбагачування у теплий і холодний періоди року за загальноприйнятими методиками відповідно до ДСН 3.3.6.042-99. У виробничих умовах безпосередньо на робочих місцях у працівників ВЗФ на початку (перша година), у середині (шоста година) і наприкінці (дванадцята година) зміни в природні паузи реєстрували частоту пульсу пальпаторно, вимірювали мязову силу і витривалість до статичного зусилля за допомогою ручних динамометрів типу ДРП-90 і ДРП-50, енерговитрати визначали розрахунковим методом за величиною частоти пульсу (Максимович В.О. і співавт., 1997).2)нормативні значення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря складають відповідно 15 ч 21ОС, ? 75%, ? 0,4 м/с у холодний і 16 ч 27ОС, ? 75%, 0,2 ч 0,5 м/с у теплий періоди року. Подані дані свідчать про те, що для робіт середньої важкості II б, до яких належить праця працівників вуглезбагачування, весь холодний період року температура була нижча нижньої межі, припустимої за санітарними нормами мікроклімату (ДСН 3.3.6.042-99), на 5,6 ч 12,90С у різних відділеннях, а в середньому по ВЗФ - на 9,40С. Розрахунки показали, що величина Iwe, яка складає 73,9, свідчить про те, що умови праці працівників ВЗФ є шкідливими I ступеня і можуть бути причиною збільшення захворюваності, а також встановити, що домінуючим ВФ є мікроклімат охолоджуючий. Величина термоградієнта А в кінці зміни коливалася від-0,52 ±0,03 у працівників сушильного (найбільш теплого) відділення до-0,73 ±0,02 у працівників відділення вуглеприйому (найбільш холодного), теплове самопочуття - від 2,9 ± 0,2 до 1,8 ± 0,1 бала, тобто ТС наближався до припустимого або був гранично припустимим. Термоградієнт А безпосередньо після закінчення процедур (осінь, початок зміни) як у контрольній, так і в дослідних групах знаходився в зоні оптимуму (0,1? А ?-0,1), але вже у середині зміни в контрольній групі він різко знижувався, а після її закінчення досягав у осіб М-типу-0,46 ± 0,04, З-типу --0,48 ± 0,04 і Т-типу--0,50 ± 0,05 (табл.У дисертації подано обґрунтування і нове рішення науково-практичної задачі профілактики несприятливої дії охолоджуючого виробничого мікроклімату на працівників ВЗФ шляхом підвищення фізіологічної стійкості організму до холоду індивідуалізованими за часом і тривалістю відповідно до типів термореактивної мобільності людини дискретними чергуючими холодовими з тепловими конвективними і холодовими кондуктивними термічними впливами. 1.Умови праці працівників ВЗФ формуються рядом фізичних (температура, вологість, швидкість руху повітря, шум, вібрація, освітленість), хімічних (пил вуглепородний, вуглецю оксид, азоту діоксид, сірчастий ангідрид, масла мінеральні та ін.) факторів виробничого середовища і трудового процесу (зосереджене спостереження, перебування у вимушеній робочій позі, переміщення в просторі, фізична праця), частина з яких не відповідає гігієнічним нормативам. 4.